Головний герой фільму Георгія Данелії «Осінній марафон» ніяк не міг позбутися спокус життя. Дружина, коханка, студенти, підробіток за допомогою перекладацької діяльності, сусід з постійними пропозиціями випити, іноземний колега, який збагачує свій словник російської мови. Своєрідний біг по колу загнаного сорокарічного чоловіка.

Саме його мені нагадують нині деякі наші політики, які, на жаль, забули латинське прислів’я «Поспішай повільно». Можливо, через те, що вони раптом відчули «кризу середнього віку», як висловився мій знайомий напередодні свого сорокап’ятиріччя. А отже, ймовірно, бояться, що поїзд президентської гонки, який набирає швидкості, промчить повз їхній полустанок?
Власне, цьогорічні вересневі дні окреслили кілька векторів імовірного розвитку подій.
Розійшлись, як у морі кораблі
Звістка про виключення заступника Голови Верховної Ради України Олександра Зінченка з лав об’єднаних соціал-демократів не стала сенсацією. Її очікували день у день після його відставки з усіх постів у партії. На сенсацію могли претендувати хіба що дата і місце винесення партійного «вироку». Як повідомили добре поінформовані джерела, у Чернівцях, де відбувалося виїзне засідання політради СДПУ(о), насправді святкував свій день народження Ігор Плужников. І не просто день народження, а напівкруглу дату. В недавньому минулому партнер Олександра Зінченка по бізнесу і, подейкують, його друг. Отож об’єднані есдеки і піднесли друзям своєрідний «подарунок» — виключили Зінченка зі своїх лав. Як прокоментували їхні представники — за невиконання рішення партії про підтримку проекту конституційних реформ, запропонованих адміністрацією Президента.
Проте перші тріщини у відносинах Олександра Зінченка й решти керівництва партії з’явилися ще у 1999 році. Про це говорилося чимало. Однак тоді вдавалося згладжувати непорозуміння — так принаймні вважали — між головними дійовими особами в партії. Понад те, Олександр Зінченко поступово ставав правою рукою Віктора Медведчука, чимало зробив для розбудови партійних лав, мав авторитет серед рядових однопартійців. І от сталося те, що мало статися, якщо аналізувати пройдений ними шлях.
Але проблема полягає у тому, що Олександра Зінченка обрали заступником Голови Верховної Ради за квотою об’єднаних соціал-демократів. Хоча Валерій Євдокимов і зробив застереження, що «сьогодні не стоїть питання про відкликання з посади» Олександра Зінченка, головне слово в цій фразі — «сьогодні». А завтра?
Недаремно Голова Верховної Ради України Володимир Литвин висловив занепокоєння, що у будь-який час усі попередні домовленості про обрання керівництва парламенту можуть бути анульовані. І на підтримку свого заступника також відмовився підписувати проект конституційних змін.
Отже, можна зробити висновок, що міна сповільненої дії, яку заклали об’єднані есдеки під нинішній склад народних обранців, може вибухнути будь-якої миті. Вигідної, висловимо припущення, для лідера цієї партії Віктора Медведчука. Особливо з огляду на ситуацію, що складається довкола Кабінету Міністрів.
І ЄЕП з вами!
Протистояння міністрів економіки та євроінтеграції, юстиції та закордонних справ з Першим віце-прем’єр-міністром Миколою Азаровим щодо договору про Єдиний економічний простір — ще одна міна сповільненої дії. Партія «Трудова Україна» уже зробила заяву про те, що відкличе своїх представників із високих урядових посад у тому разі, якщо вони не підтримають договір. А глава держави Леонід Кучма на прес-конференції зауважив, що це право політичної сили, яка брала участь у формуванні коаліційного уряду, а він лише виконає її побажання.
Тобто можна спрогнозувати «розбір польотів у Єдиному економічному просторі» у складі уряду уже найближчим часом. Тим паче що Міністр економіки та євроінтеграції Валерій Хорошковський не поставив свій підпис під протоколом урядового засідання, на якому було прийнято рішення про вступ України до ЄЕП. Та й позиція керівника Кабміну Віктора Януковича, певен, не порадувала Президента України. Адже Прем’єр-міністр не поспішав подати голос на підтримку парафованих Миколою Азаровим документів, а довго очікував.
Випробування  бюджетом
Ще одна причина для похолодання стосунків між главою держави і Віктором Януковичем — ставлення фракції «Регіони України» до відкликання Петра Порошенка (фракція «Наша Україна») з посади голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, про що докладно писали наші колеги.
Зрозуміло, у ситуації, коли ще не зовсім вдалося подолати наслідки зернової кризи, коли з усіх-усюд лунають прогнози про енергетичну кризу, уряду не з руки гальмувати бюджетний процес у парламенті. Адже проблеми легше відвернути, а не долати тоді, коли вони постають у геометричній прогресії, коли їх змушують плодити.
Отож, немає сумніву, Віктора Януковича найближчими місяцями очікує випробування нервової системи, вміння маневрувати широким фронтом між різними політичними опонентами і господарськими негараздами.
Саме тому напрошується висновок: президентська гонка у нашій країні може перетворитися «на війну всіх проти всіх». Отож усі наші політики, а точніше, основні претенденти на головне крісло в Україні можуть вжитися у роль головного героя фільму «Осінній марафон». Аби тільки цей забіг не став фінальним у їхній кар’єрі.