У парламентських комітетах триває опрацювання проекту закону «Про державний бюджет України на 2004 рік». Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, розглянувши на своєму засіданні запропонований урядом документ, відзначив, що він певною мірою спрямований на розв’язання соціальних проблем. Однак наступний рік, схоже, «світла в кінці тунелю» нам не обіцяє.
Депутати, члени соціального комітету, висловили низку принципових зауважень. У проекті Держбюджету-2004 уряд, зокрема, заклав такі соціальні нормативи: прожитковий мінімум на одну працездатну особу — 356 гривень на місяць (що лише на 14 гривень перевищує цьогорічну величину), мінімальна зарплата — 237 гривень. Показник прожиткового мінімуму, на перший погляд, величина досить «віртуальна». Однак саме до неї за чинним законодавством «прив’язано» основні соціальні виплати. Тобто те, що безпосередньо наповнює наші гаманці —зарплати, пенсії, стипендії, допомоги — розраховується відповідно до цих соціальних нормативів.
«Запропонований Кабінетом Міністрів розмір прожиткового мінімуму на 2004 рік, на основі якого зроблено розрахунки соціального блоку статей законопроекту, явно занижений, — вважає голова комітету Василь Хара (фракція «Регіони України»). — Розрахунки прожиткового мінімуму було здійснено, виходячи з цін у травні 2003 року та прогнозних індексів інфляції на кінець цього року та в 2004-му. Але без врахування різкого зростання цін на основні продукти харчування, енергоносії, що зафіксовано в Україні у червні—вересні цього року».
Нібито гуманний крок — зростання з 1 січня мінімальної зарплати до 237 гривень — як зазначали депутати, може спричинити нове соціальне напруження. Бо зарплата санітарки та прибиральниці знову фактично зрівняється із заробітком лікаря та вчителя. Щоб уникнути цієї «зрівнялівки», комітет пропонує привести у відповідність до розміру мінімальної зарплати всі посадові оклади бюджетників та запровадити Єдину тарифну сітку з оплати праці працівників, що фінансуються з бюджету.
В урядовому проекті Держбюджету-2004 залишилися фактично незмінними й розміри соціальних виплат малозабезпеченим верствам населення. Так, зокрема, розмір державної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку для незастрахованих осіб збільшено лише до 42,5 гривні, тоді як рівень бідності на сьогодні становить 200 гривень на місяць. Комітет пропонує записати в Держбюджеті-2004, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 60% від рівня прожиткового мінімуму (тобто принаймні 80 гривень, як нині отримують жінки, котрі пішли у декретну відпустку з роботи).
Комітет також зауважив, що в проекті Держбюджету-2004 не закладено в повному обсязі виплату адресної грошової допомоги на оплату палива «пільговикам», не вирішено проблему погашення заборгованості із зарплати та соціальних виплат, повернення знецінених заощаджень громадян. Щодо останнього — прогнози також досить невтішні. Наступного року власники ощадкнижок колишнього Ощадбанку СРСР зможуть отримати лише по 50 гривень компенсації, адже державні видатки на компенсацію втрачених вкладів залишаються на цьогорічному рівні — 500 млн. грн. Комітет пропонує збільшити ці виплати з боку держави принаймні вдвічі — до 1 млрд. грн.
Загалом пропозиції комітету потребують додатково близько півтора мільярда гривень. Ці видатки пропонується віднайти за рахунок перерозподілу надходжень платежів за користування надрами, реклами алкоголю й тютюну, реалізації надлишкового озброєння, військової техніки, купівлі й продажу валюти тощо. Наскільки прислухаються до пропозицій комітету депутатський корпус і уряд, сказати поки що важко — обговорення у парламенті основного фінансового документа держави ще попереду. Але нині вже можна впевнено прогнозувати: запекла боротьба точитиметься за кожен бюджетний рядок.