Після концерту «Україно, любов моя» ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії виникло те саме запитання, котре ми ставили в публікаціях «Замість звіту була опера і... патронат», «Звіти все-таки мають бути звітами чи відбуванням?» («Голос України» за 27 червня і 19 вересня ц. р.). Бо знов-таки замість очікуваного виступу в Національному палаці «Україна» майстрів мистецтв і художніх колективів області свою майстерність глядачам демонстрував лише один ансамбль цього краю.
Виходить, культпрацівники області вперто ігнорують наказ Міністра культури і мистецтв України Юрія Богуцького про проведення саме звітів майстрів мистецтв і художніх колективів? Напередоні звіту начальник управління культури Хмельницької області Олена Ільїнська казала нашому кореспондентові: «Цього разу ми свідомо йшли на те, щоб представити не аматорські, а професійні колективи. Бо, хоч як це дивно, художню самодіяльність ми репрезентуємо на столичній сцені частіше, ніж виступи професійних колективів. А вони заслуговують на те, щоб їх знав столичний глядач».
І що, на таку честь заслужив тільки ансамбль «Козаки Поділля»? Ні, Хмельниччина зробила спробу здивувати столичних слухачів класичною музикою у виконанні симфонічного оркестру під керівництвом Сергія Леонова. Концерт цього молодого оркестру (він існує лише два роки) відбувся 16 вересня у Національній філармонії. Вдома і в сусідніх областях його виступи збирають повні зали. У Національному будинку органної і камерної музики ноту симфонічного продовжували солісти обласної філармонії Наталія Молдава та Марічка Ясіновська. А столичним театралам складали свої мистецькі іспити обласний драматичний та ляльковий театри. Чи це їм удалося?
Оскільки увага редакції прикута до звітів у палаці «Україна», на жаль, виступи цих колективів ми не бачили і не можемо оцінювати їх. А ось як лаконічно висловився перед концертом заступник Міністра культури і мистецтв України Василь Романчишин: «Виступ оркестру був тріумфальним, а драмтетар показав свіже, нове обличчя і здивував столичних глядачів».
Отже, за задумом керівництва Хмельниччини, ансамбль «Козаки Поділля» ставив останню крапку в творчому звіті області. І хоча цей колектив — дипломант XІІ Всесвітнього фестивалю молоді та студентів, погодьтеся, це не так легко йому було робити. Одні й ті самі виконавці протягом двох годин можуть і набриднути. Втім, концерт розпочали фольклорні колективи, серед яких чимало народних, добре знаних і відомих не лише в області. Вони, між іншим, перші показали, що регіон не відбуває акцію, а справді звітує. По-своєму, самобутньо. І з повагою до вимог Міністерства культури та мистецтв. Різнобарвний, багатогранний концерт пройшов, як то кажуть, на одному подиху, і глядачі сприйняли його з великою увагою й вдячністю. Душею цього справжнього мистецького свята був художній керівник і головний диригент ансамблю народний артист України Микола Балема. Ансамбль підтвердив слова голови обласної держадміністрації Віктора Лундишева, сказані присутнім у залі палацу перед початком концерту: не міліють джерела наших музик, запальних танків і задушевних пісень. Тож «Козаки Поділля» поставили вагому й переконливу крапку у звіті Хмельницької області.
І все-таки деякі зауваги. Перед концертом було сказано, що його програма оновлена. А ось які саме були нові номери, які з них привезено до столиці вперше, на звіт, не уточняли. Ні в програмі, ні в оголошенннях ведучих.
І ще. Гарно оформлена програма концерту сповіщала: він проходить під патронатом Президента України у Рік культури в Україні. А ось на самому концерті чомусь не помітно було навіть представника адміністрації Президента. І Кабінету Міністрів, до речі, так само. Певне, не приділив належної уваги й Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради.
А як же наш конкурс на кращого співака-вокаліста серед учасників звіту? І цього разу не було нашого конкурсу. Зовсім мало вокалістів в ансамблі. А головне — й досі не досягнуто домовленості з Міністерством культури і мистецтв, а також з підпорядкованим йому підприємством «Україна мистецька», яке безпосередньо проводить звіти, про умови конкурсу і процедуру вручення призів переможцям. Щоправда, після концерту Василь Романчишин пообіцяв найближчим часом зустрітися з представником редакції й врешті-решт визначитится. Бо ж справді, звіти областей мають бути звітами. А конкурс його інформаційного спонсора — газети «Голос України», на наш погляд, посилив би виступи майстрів мистецтв і художніх колективів регіонів у столиці.
