Широковідомий режисер розпочинає в Одесі зйомки своєї нової кінострічки.
Цю книжку — мемуари відомого дореволюційного російського детектива Аркадія Кошка під назвою «Король розшуку», написані ним в еміграції, — Кіра Георгіївна випадково придбала, як розповіла вона сама, у Москві. Низка змальованих там цікавих колізій так захопила, що вирішила створити за ними кінофільм. Правда, у доволі вільній інтерпретації, перенісши події у наші часи. Адже йдеться про «вічну тему»: людські взаємини, в даному разі — засновані на шахрайстві, інтригах, обдурюванні (а цього «добра» і сьогодні вистачає).
Сценарій фільму Кіра Муратова писала спільно зі своїми давніми сподвижниками — одеситами Сергієм Четвертковим та Євгеном Голубенком. Що вийшло? Якщо сказати коротко, то — кримінальна мелодрама, в якій настроювач роялів, він же — комп’ютерний геній, затіває і здійснює, використовуючи довіру закоханих у нього жінок, витончену аферу.
У доборі акторів для нової стрічки Кіра Муратова була, як завжди, оригінальною. Вона, як відомо, полюбляє зводити професіоналів і непрофесіоналів, акторів різних шкіл і уподобань: так, каже, краще розкриваються характери, викрешуються творчі іскри. Ось і тут: головну чоловічу роль доручено відомому клоуну, акторові комік-трупи «Маски» Георгію Делієву («Мій бог у кіно, — каже Муратова, — Чарлі Чаплін»), а жіночі — Аллі Демидовій, Ніні Руслановій, Ренаті Литвиновій. Зайняті ще кілька колег Делієва та акторів одеських драмтеатрів, масовки — за одеситами «з вулиці» (це вже стало для режисера традицією). А зблизити таких різних акторів, створити з них єдиний ансамбль Кірі Муратовій допомагає один із найдавніших її співавторів по кінострічках — оператор Геннадій Карюк.
І ще «парадокс»: фільм, з одного боку, буде вщерть заповнений музикою, що характерно для нинішніх яскраво-кольорових стрічок, а з другого, — знімається в «несучасних» чорно-білих тонах. Цікавий музичний супровід створив композитор Валентин Сильвестров, з яким Кіра Муратова вже співпрацювала в кількох попередніх стрічках і вважає, що його музика допомагає краще сприймати образи та події незалежно від кольорового забарвлення фільму. Ну, а щодо «несучасності» чорно-білого зображення, то тут режисер має свою, протилежну такому поглядові, думку: в чорно-білому кіно більше умовності, а отже — більше й мистецтва, воно дає змогу краще втілити авторський задум.
Старт зйомкам спільного україно-російського проекту дано на Одеській кіностудії художніх фільмів. Передбачається, що основні роботи буде проведено у вересні-жовтні — все залежатиме від фінансування. Хоча, як зазначила в одному з інтерв’ю сама Кіра Муратова, «Настроювач» — фільм не просто маловитратний, він — мікровитратний. Великий майстер, вона не очікує кращих фінансових часів — творить і за умов безгрошів’я. Гідний схвалення, звичайно ж, творчий неспокій. Хоча оту «мікровитратність» навряд чи можна віднести до «плюсів» нашої вітчизняної культури.
