Перший міжнародний конгрес-круїз «Медицина третього тисячоліття», покликаний сприяти реалізації програми медичної інтеграції, відбудеться 10—14 жовтня на борту теплохода «Принцеса Дніпра». Організатори мають намір об’єднати зусилля представників двох різних течій у медицині — академічної і нетрадиційної.
— Чому майбутнє саме за так званою інтегративною медициною? — цікавлюсь в одного з ініціаторів програми — президента Української академії інтегративної медицини Розалії КОБИЛЯНСЬКОЇ:
— Бо вона об’єднує неоціненний досвід віків, досягнення науки, здобутки технічного прогресу. Це синтез найкращих надбань сучасної клінічної медицини, народних методів лікування, нетрадиційних напрямів цілительства душі і тіла, а також комп’ютерних технологій і мистецтва для створення уніфікованого алгоритму діагностики, лікування і розробки індивідуальної програми збереження здоров’я. Нині академічна (ортодоксальна, як кажуть на Заході) медицина і нетрадиційна розвиваються паралельно, а часом, «перетинаючись», стають одна до одної в опозицію. Безумовно, підходи і методи лікування у них різні, але кінцева мета — здоров’я людини — одна, тож і шляхи їх мають з’єднатися.
Інтегративна медицина — це не альтернатива наявній, офіційній, а органічне доповнення можливостями інших ефективних методів лікування без медикаментозного (хімічного) навантаження.
Так, академічна медицина приборкала епідемії, розгадала секрети багатьох невиліковних хвороб, озброїлася потужним арсеналом фармацевтичних засобів, досконалою технікою оперативного втручання. Утім, люди не стають здоровішими — кількість хворих дедалі збільшується. Зростання хронічних недуг, зниження імунітету, алергічні реакції, поява антибіотикорезистентних мікробів... Немає логічного завершення цього бурхливого прогресу, очевидно, одностороннього.
— Вузькоспеціалізована медична освіта призвела до того, що фахівці беруться за дослідження патологій людини по частинах. Один лікар вивчає вухо, інший — очі, третій — серце...
— Вузька спеціалізація, з одного боку, виправдана, бо спеціаліст може вдосконалюватися в окремій галузі. Однак у штучному поділі губиться споконвічне уявлення про людський організм як цілісну систему, не простежуються взаємозв’язки між органами. Ми хочемо повернутися до комплексного підходу з урахуванням психологічних особливостей людини, соціальних аспектів, екологічних умов проживання.
Академію інтегративної медицини створено як координаційний центр, що об’єднує лікарів-практиків, учених, представників бізнесових структур навколо ідеї переходу від медицини хвороб до медицини здоров’я. Тобто розробляються такі діагностичні методики, які визначають рівень здоров’я людини, найменші порушення функціональних, інформаційних зв’язків між органами і системами. Можна спрогнозувати вплив фармацевтичних, навіть фітопрепаратів, передбачити можливі побічні, алергічні реакції.
— А чи готові нині прихильники академічної і нетрадиційної медицини до співпраці?
— Зазначу, що наші починання підтримали Міністерство охорони здоров’я України, Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Шупика, Національний медичний університет ім. О. Богомольця, Буковинська медична академія.
Серед учасників — науковці з Бельгії, Росії, Польщі, Чехії, представники приватних центрів, клінік, державних НДІ, лікарі, академіки, які вже давно використовують на практиці нетрадиційні методи. Однодумці завжди хочуть об’єднатися, щоб спільно проводити дослідження, але працюють вони розрізнено. А тим часом Росія має Інститут інтегративної медицини і резервних можливостей людини, існує Міжнародна академія інтегративної медицини.
На конгресі обговорюватимуть такі проблеми, як: специфіка життя людини третього тисячоліття; перспективи розвитку нових методів діагностики; немедикаментозні методи збереження здоров’я, профілактика та корегування порушень, зумовених специфікою сучасного життя, зокрема за допомогою енергоінформаційної терапії, гомеопатії, ароматерапії тощо.
Учасникам конгресу буде представлено проект «Офісна медицина». Індивідуальну програму оздоровлення і лікування залежно від умов праці тепер можна отримати безпосередньо на робочому місці.
Ми зацікавлені в тому, щоб якомога більше лікарів використовували інтегративний підхід у своїй професійній діяльності.
Розмову вела Людмила ОПАНАСЕНКО.
