Сьогодні в Ялті розпочинається черговий саміт СНД. Головною його інтригою обіцяє стати підписання документів, що стосуються створення Єдиного економічного простору між Росією, Україною, Білоруссю та Казахстаном. Інтрига не в тому, чи поставить свій підпис глава нашої держави Леонід Кучма — він це твердо пообіцяв. Питання в іншому: чи буде враховано при цьому урядове застереження, і якщо буде, то чи виявиться воно достатнім для захисту національних інтересів України? Можна припустити, що остаточне рішення Президент ухвалить уже в Ялті. Не виключено, що вплинути на це рішення активно намагатимуться глави трьох інших країн—потенційних членів ЄЕП. Насамперед Росії. Переговори Леоніда Кучми та Володимира Путіна розпочалися вчора.
Суть ухваленого вчора урядом застереження полягає в тому, що, як заявив прес-секретар українського прем’єра Тарас Аврахов, Україна повинна брати участь в ЄЕП так, щоб це не суперечило чинному законодавству та міжнародним угодам. А головною метою, за його словами, повинно бути формування зони вільної торгівлі (ЗВТ) без виключень і обмежень. Але для Москви наміри України не йти в своїй інтеграції далі ЗВТ є абсолютно неприйнятними. Росія, згадаймо, вже майже десять років цій самій вільній торгівлі з нами опирається, невтомно запроваджуючи різноманітні обмеження й виключення. А якщо також згадати, що вона вже має один «ЄЕП», який називається Євразійське економічне співтовариство і до якого входять і Білорусь, і Казахстан, то навряд чи варто сумніватися: нове утворення задумано винятково «під Україну». І цікавить у ньому Москву насамперед митний та валютний союзи й створення наддержавного «регулюючого» органу, де Росія мала б вирішальний вплив на ухвалення рішень. У цьому — цілком очевидний для наших сусідів геополітичний та економічний інтерес, саме заради цього вони готові навіть піти на певні жертви. Тобто на створення ЗВТ як першого, але аж ніяк не останнього етапу інтеграції. Водночас, якщо виходити з позавчорашніх слухань у Верховній Раді, в Україні добре усвідомлюють: її національний інтерес закінчується саме вільною торгівлею. «Якщо для російських політиків завданням мінімум є створення митного союзу, то для українських завдання максимум — це створення зони вільної торгівлі», — заявив у Верховній Раді Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. Глава українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко закликав «утримати баланс інтересів України на тій лінії, що відділяє поновлення зруйнованих економічних зв’язків від поновлення зруйнованої союзної держави». К. Грищенко також зазначив, що підписання угоди із застереженнями дасть змогу і забезпечити необхідний правовий захист, і створити ЗВТ. Перший заступник міністра юстиції Василь Супрун заявив, що деякі положення угоди вимагають уточнень, зокрема стосовно статусу «єдиного регулюючого органу». Водночас він зазначив, що угода про ЄЕП може бути підписана Президентом без застережень, але тоді для її ратифікації в парламенті знадобиться висновок Конституційного Суду. А що стосується перспектив схвалення документа Верховною Радою, то позавчорашня маніфестація позицій фракцій і груп засвідчила: якщо під час підписання угоди в Ялті українські застереження виявляться недостатніми для захисту національних інтересів, то з ратифікацією документа постануть серйозні проблеми.
Отже, ситуація, що склалася напередодні підписання документів, досить непевна. Якщо Леонід Кучма підпише угоду із застереженнями, які унеможливлять просування України далі створення зони вільної торгівлі, то ЄЕП втрачає для його ідеологів будь-який сенс. Справді, навіщо Росії й Білорусі з Казахстаном йти шляхом, який раніше уже пройшли? Якщо ж у Ялті угоду буде підписано без будь-яких застережень або ж із занадто м’якими застереженнями, то — і у Москві це мають чітко розуміти — шанси її бути втіленою в життя у цьому вигляді надто проблематичні. Свої застереження зробить, найпевніше, Верховна Рада.
