Ранкове засідання 16 вересня
Парламент розглянув інформацію Кабінету Міністрів України про підготовку та можливі геополітичні й соціально-економічні наслідки для України в разі підписання договору між Російською Федерацією, Україною, Білоруссю і Казахстаном про створення Єдиного економічного простору.
Чи треба казати, що Першому віце-прем’єр-міністрові Миколі Азарову було несолодко. Він зауважив, що уряд виходив із заяви нашого парламенту про зближення стосунків з РФ. І взявся перелічувати імовірні плюси від підписання договору. Микола Янович переконував, що з’явиться можливість зняття тарифних і нетарифних обмежень, що це поступ до макроекономічної стабільності, лібералізації торгових режимів, а головне, вирівнювання (зниження) наболілих для нас цін на енергоносії.
Депутати, як мовиться, не вірили на слово і вимагали цифр, порівняльних таблиць, на що Перший віце-прем’єр відказував, що угода рамкова, цифр поки що немає. Але запевняв, що, коли не буде досягнуто з Росією та іншими партнерами домовленостей про єдині ціни в рамках цього простору на енергоносії, сам простір не існуватиме.
Головний козир уряду, якщо виходити зі слів Миколи Азарова, — створення спільного єдиного торгового простору, спільного ринку, з якого, казав він, починався і Європейський союз. Доповідач беззупинно наголошував і на тому, що створення ЄЕП не суперечить заявленому поступу до євроінтеграції, зокрема, до ЄС та СОТ.
Загалом позицію уряду у доволі лаконічній інформації підтримав і новий Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Він сказав, що зона вільної торгівлі в рамках ЄЕП — це та економічна риска, яка нас задовольняє, але, здавалося, будь-яке його речення закінчувалося нагадуванням про євростратегічний курс України. Приблизно такий самий був і виступ першого заступника Міністра юстиції В. Супруна. Він зазначив, що зроблена його відомством правова експертиза документів не побачила особливих мінусів. А ось окремі положення угоди і концепцій про створення ЄЕП потребують уточнення. Зокрема, йдеться про статус єдиного регулюючого органу майбутнього міждержавного утворення, адже Конституція України не передбачає можливостей делегування державних повноважень іншим органам, зокрема міждержавним.
Вразив виступ Міністра економіки з питань євроінтеграції Валерія Хорошковського. Він риторично запитав зал: хто заважав упродовж десяти років встановити з нашими російськими та іншими партнерами єдині ціни на енергоносії? Наголосив і тут же шокував зал заявою, що оце вирівнювання цін на енергоносії обернеться для України злочином перед майбутніми поколіннями. У нас немає великих проблем у стосунках з РФ, сказав міністр, але вони можуть з’явитися, якщо ми підпишемо цю угоду і не будемо виконувати. Міністр назвав чотири принципи, якими ми мусимо керуватися, ведучи мову про створення ЄЕП. Це не повинно загрожувати національному суверенітетові України, порушувати національне законодавство, не може заперечувати курс, проголошений Президентом України на євроінтеграцію, іти всупереч правилам СОТ.
Ще різкішою була позиція профільного парламентського комітету, який очолює Борис Тарасюк. За його словами, комітет одностайно висловився проти підписання угоди. Він вважає, що підписання угоди про створення ЄЕП —зрада українських національних інтересів, і застеріг, що його однодумці вимагатимуть відставки членів уряду, які підтримають такий крок. Власними оцінками можливого підписання договору між РФ, Україною, Білоруссю та Казахстаном про створення Єдиного економічного простору поділилися під час виступів і керівники депутатських фракцій та груп. Ці оцінки також були різні.
