Своєрідним дивом можна вважати відродження чи, точніше, друге народження колишнього м’ясокомбінату, а нині ВАТ «Кременчукм’ясо». Саме це засвідчив цьогорічний Сорочинський ярмарок, коли голова правління Олег БабаЄв одержував почесні призи підприємству — як головному спонсору і переможцю у номінації «Товар поза конкуренцією».
Ще якихось п’ять років тому підприємство «дихало на ладан» й у багатьох руки свербіли пустити його на брухт. Та знайшлися підприємливі люди у Кременчуці і в столиці, які взялися за реанімацію колишнього флагмана переробної промисловості, вклали інвестиції. Завод ожив.
— Ми поверталися на ринок в умовах жорсткої конкуренції, — пригадує Олег Мейданович, — коли одразу за заводською прохідною торгували полтавськими, черкаськими, київськими, дніпропетровськими ковбасами — всю міську оптово-роздрібну мережу окупували приїжджі. Щоб знову відвоювати свою нішу, не вдавались до тиску чи адміністрування, а пішли своїм шляхом з гаслом: «Новий смак — старовинні рецепти». Поступово з’явилися і результати. Якщо 1999 року обсяги виробництва становили 2357 тонн м’ясопродуктів, то торік — 6843 тонни.
Зростання відбулося завдяки реконструкції виробництва, впровадженню сучасних технологій, використанню обладнання провідних австрійських і німецьких фірм. Технічного переоснащення зазнали всі дільниці. Нині мікропроцесори автоматично контролюють хімікобіологічні процеси, регулюють технологічні параметри. Особливу увагу приділяємо гігієні праці та виробничій санітарії, а акредитація в УкрСЕПРО лабораторії дає змогу здійснювати біологічний, хімічний, радіологічний та токсикологічний контроль.
Працюючи за принципом «Наша якість — ваше здоров’я», підприємство постійно розширює ринок збуту готової продукції. До кременчуцьких ковбас уже звикли у багатьох містах країни, зокрема в Києві, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, а також у Криму. Комбінат постачає свої вироби і до найбільших вітчизняних, австрійських та німецьких супермаркетів. А в рідному місті й області має мережу магазинів фірмової торгівлі.
Підприємство зуміло зберегти і соціальні програми. Середньомісячна зарплата тут становить 576 гривень. Мабуть, тому в колективі, де 930 працюючих, практично немає плинності кадрів.
Відомий комбінат і своїм благодійництвом, на що лише торік витрачено майже 300 тисяч гривень. Є потужним платником податків: за останні п’ять років він перерахував до бюджетів усіх рівнів майже 7 мільйонів гривень. Окрім того, сплатив понад 20 мільйонів гривень як дотації сільгоспвиробникам. Ну чим не приклад для наслідування?
Полтавська область.
