Минулого тижня у політичному житті нашої країни домінували дискусії про можливий вступ України до Єдиного економічного простору, а також деякі внутрішньополітичні теми. В одній із них — політичній реформі — навіть окреслилися кардинальні зрушення. Адже якщо досі тон гри на цьому полі задавали «більшовицькі» фракції, то нині активними політичними гравцями також стають і ліві сили.

Минулого понеділка новий, уже третій, законопроект про зміни до Конституції, які передбачають реформу системи влади в Україні та перетворення її на парламентсько-президентську республіку, було направлено за підписом Голови Верховної Ради України на висновок до Конституційного Суду. У п’ятницю під цим документом, як повідомив, перебуваючи в Луганську, Президент України Леонід Кучма, вже поставили свої підписи 292 народні депутати. І серед них — не тільки представники фракцій та груп із парламентської більшості, а й комуністи та позафракційні парламентарії. Соціалісти ставити свої автографи під цим законопроектом поки що не квапляться, але критикують не сам його текст, а прикінцеві, так звані перехідні положення, в яких ідеться про те, що в 2004 році Президента України обиратимуть лише на два роки, а в 2006-му новий парламент обиратиме нового главу держави. Виступаючи в прямому ефірі телеканалу «Інтер» у неділю, лідер Соцпартії Олександр Мороз заявив, що новий варіант конституційних змін на 80—90 відсотків повторює «депутатський» законопроект, який у липні було надіслано на експертизу до КС і під яким тоді дружно підписалися соціалісти. Але нині соціалістів не задовольняє лише одне: що Президента обиратиме не весь народ, а парламент. Так само принципово виступають за всенародне обрання глави держави й БЮТівці, мало критикуючи решту положень нового законопроекту.

«Наша Україна» активно виступає проти політреформи в запропонованому вигляді та проти співпраці з комуністами. Лідер Української народної партії Юрій Костенко, виступаючи у Львові на засіданні центрального проводу УНП, заявив, що комуністи у 2003 році виконують ту само роль «тарана», що й у 1999-му, коли своєю співпрацею з адміністрацією Президента в питаннях конституційної реформи «розвалюють демократичну опозицію». «Наслідком позиції комуністів у 1999 році стало переобрання Леоніда Кучми на другий термін, так само і нинішня конституційна реформа у виконанні дуету АП та КПУ спрямована на те, щоб залишити при посадах діючу владу на чолі з діючим Президентом», — вважає Ю. Костенко. Він також переконаний і в наявності зв’язку між активізацією комуністів на ниві політреформи та ініціатив щодо Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану. Політреформа в обмін на ЄЕП?

Утім, переговори про підтримку нового законопроекту про політреформу депутатами з фракцій СПУ, а також БЮТ та «Нашої України» триватимуть. «Ми шукаємо голоси не тільки в більшості», — заявив на прес-конференції координатор парламентської більшості Степан Гавриш. Він упевнений, що для прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції у більшості «є резерв у дев’ять—десять голосів». Це вже йдеться про його остаточне схвалення на наступній сесії. Адже якщо законопроект повернеться із КС з позитивним висновком уже на цій парламентській сесії, то для його попереднього схвалення буде потрібно 226 депутатських голосів. А їх можна легко назбирати і в межах більшості.

Набуває логічного розвитку і бюджетний процес. 10 вересня, навіть раніше за відведений йому термін (до 15 вересня), Кабінет Міністрів подав до парламенту проект держбюджету-2004, чим уряд Віктора Януковича дописав іще один «плюсик» до свого послужного списку. Порівняно з цьогорічним головним фінансовим планом державні доходи у ньому зростають на 6,4 млрд. грн., а його основною особливістю уряд називає «соціальну спрямованість». Однак цьогорічний бюджетний процес буде не менш гарячий, ніж попередні. Зокрема, військові та вугільники вже заявили про вкрай недостатнє фінансування своїх галузей. І в самому парламенті бюджетна тема розпочалася зі скандалу. Лідер комуністів Петро Симоненко у понеділок на погоджувальній раді почав вимагати усунення голови бюджетного комітету ВР Петра Порошенка («Наша Україна») за «фальсифікацію» цьогорічного бюджету. Комуністи почали збирати підписи за відставку П. Порошенка. Підлив оливи у вогонь і перший заступник голови комітету, представник фракції «Регіони України» Валерій Коновалюк, котрий звинуватив Петра Порошенка в порушенні регламенту, зокрема, в тому, що робочі групи приймають рішення за весь комітет.

Неабиякий резонанс минулого тижня мало і повідомлення про виключення з лав СДПУ (о) заступника Голови Верховної Ради Олександра Зінченка за «невиконання статутних вимог». Нині об’єднані соціал-демократи звинуватили свого колишнього однопартійця в тому, що він відмовився підписатися під законопроектом про зміни до Конституції. Після рішення політбюро СДПУ (о) Голова Верховної Ради України Володимир Литвин висловив припущення, що в парламенті може постати питання про переобрання всього керівництва ВР, адже його обирали пакетом. Однак постійний представник Президента у парламенті Олександр Задорожній назвав розмови про можливу ротацію керівництва парламенту в зв’язку з виключенням О. Зінченка з лав СДПУ (о) «спекулятивними». Хоча й визнав, що бажання спекулювати на цій темі є у багатьох.