Сім важких понеділків

Дефіцит у 2,369 мільярда гривень можна сприймати по-різному, але не як мотивацію уряду до своєчасного повернення боргів зовнішнім і внутрішнім кредиторам. Тим часом повернути доведеться більш як 13 мільярдів гривень — на мільярд з гаком більше, ніж цього року. Власне, бюджет не буде орієнтованим на своєчасне погашення боргів доти, доки його не зверстають з профіцитом. Ще рано вести мову про те, на яку величину зросте валовий внутрішній продукт цього року, та вже зрозуміло: за цих обставин економіка не здобуде, а втратить. Тим паче, що орієнтація Кабінету Міністрів на подальші запозичення (навіть позапланові) нівелюється низькими відсотковими ставками, зростанням податкової недоїмки, тощо.

Мало того. За відсутності інвестицій (чого не маємо, того не маємо) Кабінет Міністрів не запроектує бюджету розвитку. А за відсутності нової податкової бази компенсуватиме втрати від зниження ставок податків на прибуток підприємств і з доходів громадян (з 1 січня 2004 року) «сокирним» підняттям і запровадженням нових цін та акцизів на ліквідну продукцію. У важкий понеділок це відчула на собі вітчизняна «кондитерка», продукція якої відтепер стає підакцизною. Інтеграційні «рухи» в напрямку Європи дедалі більше асоціюються з підакцизною країною напідпитку з підакцизним шоколадом у кишені: і п’ю, і гуляю — і свій уряд виручаю.

Отже, понеділок засвідчив: до обіцяної реформи фіскальних відносин в урядовців ще не дійшли руки, а тим часом вівторок нагадав про понеділок. У Верховній Раді віце-прем’єр-міністр Іван Кириленко розповів, як уряд коштом держбюджету стримав ціни на зерно і дизпальне. Запам’яталися слова Прем’єр-міністра Віктора Януковича: «Це не героїзм, а біда». У адміністративному подоланні продовольчої дорожнечі героїчного, справді, мало. А для державної казни це таки біда. Поясню. Цього року ціни на зерно перевищують торішні майже вдвічі. Дотувати ціни для державних закупівель із держбюджету неможливо через відсутність відповідних статей. Отже, йде до того, що скористаються, як завжди, іншими статтями: не виключено — соціально захищеними. І наївно очікувати хлібних субсидій у рік президентських виборів — не дадуть! Тож ціна буханця фактично виявиться дорожчою, ніж на 20 копійок.

Того ж таки дня я шукав і не знайшов позитивних емоцій в Комітеті ВР з питань фінансів і банківської діяльності, де Голова Нацбанку Сергій Тігіпко переконував народних депутатів достроково повернути борг МВФ, який Україна має сплачувати до 2009 року. Саме на минулому тижні фінансові ринки світу зареєстрували рекордне падіння курсу американського долара до євро. Безперечно, це шанс для багатьох заробити на цінних паперах американського уряду. Але для України — ризик. Бо ставити на «кін» доведеться 1,8 мільярда доларів (стільки винні МВФ) з державного резерву, призначеного для підтримки платіжного балансу. А з огляду на подорожчання імпорту і здешевлення експорту, цей баланс погіршується. Звісно, у 1998 році НБУ успішно працював і з набагато меншим резервом — у 800 мільйонів доларів. Ніхто не ставить під сумнів високий професіоналізм банкірів, але ду-у-у-же багато сумнівів у тому, що ми не призначили уряд у важкий понеділок. Ясна річ, державні резерви не мають жодного стосунку до дефіциту бюджету, але в пам’яті, ніби цвях: у січні ми мали бюджетний профіцит мало не у півтора мільярда гривень, а сьогодні вимушені складати проект бюджету на 2004 рік з дефіцитом у 2,369 мільярда гривень. Може, наш тиждень складається з семи важких понеділків?!

Але вбити в мені оптиміста нелегко. Навіть попри те, що в середу в Комітеті ВР з питань промислової політики та розвитку підприємництва, за присутності керівників ФДМУ, Мінпромполітики та народних депутатів, так і не вдалося з’ясувати, чому держава фактично відмовляється від послуг одного з найбільших своїх металургійних комбінатів — «Криворіжсталі».

Спасибі Верховній Раді, яка у четвер прийняла закон про молоко і молокопродукти: кажуть цей калорійний продукт відновлює сили.