Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» відзначає 105 років із дня заснування. А століття тому відбувся перший випуск інженерів. З цієї нагоди нещодавно урочисто відкрили барельєф Дмитру Менделєєву — голові першої екзаменаційної комісії.

 

...Це тепер густий парк відокремлює гучний проспект від замріяної тиші столітніх будівель. А у 1898 році Київська політехніка гордо височіла на пагорбі .

Створення технічного закладу на півдні європейської частини Російської імперії було пов’язане з гострою нестачею інженерних кадрів. Бракувало новітніх розробок у будівництві доріг, мостів, створенні різних видів транспорту.

Міністр фінансів Російської імперії Сергій Вітте під час відвідин Києва звернув увагу на те, що «зростання промисловості та потреби сільського господарства краю, що бурхливо розвивається, висувають на перший план питання організації на півдні Росії Вищої технічної школи, і міська влада повинна прагнути, щоб вона була відкрита в Києві», — писала газета «Кієвлянин» від 2 жовтня 1896 року.

Місцева буржуазія одразу збагнула: гроші треба вкладати у новий вуз. Представник промислового капіталу Києва Микола Терещенко започаткував приватне пожертвування. Майже половину потрібних коштів становили добровільні внески, зокрема, Київської міської Думи, Київського земельного банку, товариства Красилівського цукрового заводу та багатьох інших.

На чотири відділення — інженерне, механічне, хімічне і сільськогосподарське — набрали 360 студентів. Це були вихідці із дворян, чиновників, міщан, селян, а також нащадки військових і козацьких родів. Як «першопрохідникам» їм важко давався граніт науки. Не виправдала себе запроваджена курсова система навчання, за якою екзамени складали з кожного базового навчального курсу. Виключати молодь, яка відставала у навчанні, не поспішали, а дозволили «гасити» борги на наступних курсах. Так система навчання стала предметною. Але все одно вимоги до випускників були високі, і диплом отримали тільки 84 студенти першого випуску.

Маючи 35-річний досвід у справі дипломування у вищих навчальних закладах, Дмитро Менделєєв про рівень підготовки перших спеціалістів КПІ у своїй доповідній записці міністрові фінансів С. Вітте писав, що їхні роботи і проекти на відміну від більшості представлених дисертацій у відомих йому університетах і технологічних інститутах призначалися для реального втілення в життя.

У новоствореному закладі запрошені видатні вчені того часу одразу започаткували свої наукові школи.

Завдяки їм КПІ підготував плеяду видатних інженерів і вчених: Ігор Сікорський — конструктор вертольотів і літаків, Олександр Мікулін та Архип Люлька — «батьки» авіаційних двигунів. До речі, двигун Архипа Михайловича вивів на орбіту перший штучний супутник та ракету, на борту якої був космонавт Юрій Гагарін.

Нині КПІ — найбільший технічний університет Європи за кількістю студентів (40,5 тисячі). 151 кафедра (в тому числі 26 кафедр військового інституту телекомунікацій та інформатизації) готує бакалаврів за 37 напрямами та спеціалістів і магістрів за 115 спеціальностями.

Сказати, що КПІ випускає суто технарів, мабуть, буде образливо, адже тут успішно функціонують гуманітарні факультети права, лінгвістики, менеджменту і маркетингу, соціології.

Столітніми будівлями «КПІ» витає дух дослідництва, особливо це розумієш після відвідування Державного політехнічного музею, де простежується розвиток техніки. Це, до слова, єдиний заклад в Україні, що проводить експертизу зразків техніки на культурну, історичну та наукову цінність.

До речі, у перекладі з латині «інженер» означає кмітливий і винахідливий.