Філіал Парнасу і картопляна раса

Якщо у Парнасу є філіали, то один з них — у Кам’янці на Поділлі! Кам’янець — столиця української байки, земля Степана Руданського, Микити Годованця, Івана Сварника, Миколи Тищука, Віталія Нечитайла.

Віталій Нечитайло — автор вже сьомої книжки. Торік він подарував читачам збірку гумору й сатири «Золота карета», яка, здається, просто вищала колесами: мало-мало-мало! Справді, мало — лиш бідна сотня примірників. Але які байки! Дехто із героїв впізнав себе й збирався було з суплікою до суду. Але от біда — речового доказу не вистачило, вмить розхапали читачі, а місто цитувало Нечитайлові придибенції напам’ять, одразу перевівши їх у розряд фольклору. Була «Карета» — і нема, ніби й справді ота, яку, утікаючи з Кам’янця, турки вщерть наповнили золотом, а вона пірнула у вир.

І про це в книжці є: роздобувши таємничу мапу, «заодно позолотили кому треба лапу», скарб і справді шукали конкретні підприємливі хлопці (при таких посадах, що навіть задурно залучили потужну техніку з місцевого гарнізону). Скарб не знайшли, лиш «скрутили шию» Смотрицького русла в заповідній зоні.

Або інша придибенція: екскурсоводи, і не тільки, Вітряну браму в Кам’янці тупо пов’язують із Петром І, з якого нібито вітер тут зняв капелюха. Автор вважає, що імператор під Вітряною брамою просто «ходив до вітру», а ми й раді:

Висміяв автор і явно притягнуті за вуха докази «римської» забудови Замкового мосту, і клонованих місцевими шоу-менами «сердючок», «що мішають в голові незалежність, каву, бакси, сало, галушки і козацьку славу», і кам’янецького професора, який підробляв, завівши цапа, популярного у місцевих кіз. Бо ж професорський!

Дісталося й картоплі, бо «це не м’ясо із димком, не морська тараня, що давали козаку снаги для змагання! Якщо дядько їсть усмак щодня бараболю, хутко збаблюється він і втрачає волю». Отак замість гордої нації витворюється «картопляна раса».

Втім, оцю «расу», яку змусили виживати за рахунок не розуму, а тяжкої праці біля обов’язкових (і для професури) соток, усім серцем любить Віталій Нечитайло. Отож не може стриматися і від ліричних зізнань. Свідчить про це нова книжка — збірка поезії «Сонце купається в житі», щойно видана в місцевій виробничо-поліграфічній фірмі «Абетка». У книжці є поетичні міські пейзажі, притчі, портрети. Але читача, якому пощастить дістати один з трьохсот примірників, особливо вразить проста і задушевна сповідь:

І що то за вітаміни у Кам’янці, які ліриків перетворюють на сатириків?..

 

Хмельницька область.