На порозі вступу до Євросоюзу Будапешт зацікавлений у тому, щоб Україна не стала жертвою розширення ЄС. Щоб цей процес приніс нам взаємовигідні дивіденди і згодом Київ зміг увійти повноправним членом до європейського економічного простору.
Приклад самої Угорщини доводить, що така мета реальна. Це можливо зробити в кооперації з економічно розвиненими країнами. У тому числі і з Угорщиною. Такий був лейтмотив дискусій, що відбулися в Будапешті між українськими журналістами й угорськими держчиновниками напередодні проведення в Києві найбільшої за останні 10 років національної угорської виставки «Дні Угорщини в Україні».
Цій події угорське МЗС, міністерства економіки, сільського господарства, держструктури, що працюють на розвиток підприємництва і залучення інвестицій, надають особливого значення. Спочатку навіть передбачалося, що 23 вересня виставку відкриє сам прем’єр-міністр Угорщини Петер Медеші. Можливо, так воно і буде. Поки відомо, що до столиці України приїдуть міністр економіки й інші високопоставлені угорські чиновники. Адже саме вони нагадують своїм підприємцям, що, зміцнюючи економічне співробітництво із Заходом, недалекоглядно забувати про перспективний молодий східний ринок. До якого, власне кажучи, рукою подати.
«Україна — великий сусід, що має величезний економічний потенціал, — заявив українським журналістам заступник держсекретаря із зовнішньоекономічних питань МЗС Угорщини Іштван Майор. — Ми реалісти і розуміємо, як багато треба зробити, щоб цей потенціал використати». Однак майбутня робота не лякає угорців. В Угорщині пораховано всі плюси й мінуси вступу до ЄС. Зокрема, і вплив цього процесу на взаємини з Україною. До речі, угорці самі були в шкурі України, коли їхня сусідка Австрія стала членом Євросоюзу. «В Угорщині побоювалися, що вступ Австрії до ЄС стане перешкодою для співробітництва, — пояснив нам пан Майор. — Однак почався новий етап розвитку відносин. Особливо прикордонного співробітництва». І угорці впевнені, що щось подібне станеться і з угорсько-українськими економічними відносинами.
Підприємці сподіваються, що близькість Євросоюзу стане новим стимулом для прискорення економічних реформ в Україні. А оскільки в Угорщині як позитив відзначають нинішнє постійне зростання товарообігу між нашими країнами, то бізнес не має наміру чекати. У цьому зв’язку великі надії покладаються на майбутню виставку.
Її головний координатор — ІTD Угорщини (Іnvestment and trade development Agency) — державна структура, вона 10 років тому створена МЗС та міністерством економіки і фінансується з держбюджету. Основний профіль ІTD — підтримка вітчизняних експортерів, залучення інвестицій в угорську економіку, стимулювання угорських інвестицій за кордон. «Нинішня виставка в Києві — один із пріоритетних заходів нашої організації цього року», — наголосив під час зустрічі з журналістами заступник виконавчого директора ІTD Петер Шпаник, додавши, що вони проводять до 350 заходів на рік. На думку глави ІTD, такий пріоритет закономірний, оскільки угорці бачать потенційні можливості ринку, що в нових економічних умовах обіцяє чималу вигоду. Адже коли Угорщина стане членом ЄС, то 80 відсотків її товарообігу припаде на країни Євросоюзу, а решта 20 відсотків — на східні ринки. І тому представники близько 70 підприємств, що представляють широкий спектр угорської економіки, приїдуть до столиці України.
«Ми бачимо, що в Україні йде економічне зростання», — зауважив голова угорсько-українського відділу Торгово-промислової палати Угорщини Тібор Дябронка, пояснюючи «ГУ» нинішню активність угорців у налагодженні бізнес-контактів. Основна мета його відділу — інформувати про можливості підприємництва, правові умови, інвестиційний клімат в Україні, а також об’єднати у своїх рядах угорських підприємців (у відділі налічується 250 членів), які зацікавлені в українському ринку. Особливо на регіональному рівні. Загалом завдання угорсько-українського відділу ТПП схожі з цілями, які ставить перед собою ІTD. При цьому вони не дублюють один одного, а взаємно доповнюють, будучи партнерами. Приміром, десять підприємств на нинішній виставці — внесок відділу пана Дябронки в організацію «Днів Угорщини в Україні».
На його думку, більшість угорців не знають України. Крім того, в Угорщині ще досить сильні старі стереотипи, що активно живляться теперішніми випадками втрати угорцями грошей при вкладенні в українські підприємства і банки. Пан Дябронка також зазначив, що, на жаль, найчастіше страждає малий і середній бізнес, але ж його представники є одними з найперспективніших. Їм не до снаги вкладати в передбачуванішу російську економіку. Їм легше працювати в Закарпатті, Прикарпатті.
«Ми свідомо прагнемо до розвитку і пожвавлення двосторонніх відносин», — заявив при зустрічі з нами держсекретар зовнішньополітичного відомства Угорщини Георгій Гіліан. Будапешт має реальні задуми, як надалі розвивати україно-угорські відносини на взаємовигідній основі. Резюмуючи сказане держсекретарем, зауважу, що, судячи з настроїв угорців, справа не обмежиться декларативними заявами про вічну дружбу і любов. В їхніх планах — взаємодія в широкому спектрі галузей. Зокрема, стратегічне співробітництво в транспортній сфері, в галузі туризму. Угорщина зацікавлена інвестувати в українську економіку, навіть незважаючи на те, що вже були проблеми. «У наших інтересах, щоб Україна була сильною державою», — підсумував пан Гіліан.
Скажете, чергове гасло? Однак угорці зробили все від них залежне, щоб наблизити наше членство в СОТ. Нині вони офіційно заявляють про своє лобіювання асоціативного членства України в ЄС і про намір надати підтримку у вирішенні питання про підписання угоди між Україною і Євросоюзом про вільну торгівлю.
«Їм справді є що нам показати», — висловив свою точку зору на виставку, що готується в Києві, глава торгово-економічної місії в складі Посольства України в Угорській Республіці Михайло Товт. Він звернув увагу, що вперше в Києві буде презентовано організацію системи ІTD і схожих з нею за функціями партнерів: «В Україні мають подивитися, які способи і прийоми застосовує державна система для підтримки свого виробника». Михайло Товт особливо відзначив ті видання і каталоги, що підготовлені до виставки: про Україну, українські підприємства й умови роботи в нас угорською мовою й аналогічна інформація про Угорщину — українською.
«Угорщина прагне стати об’єднуючою ланкою між Україною і ЄС», — запевнив журналістів Співголова міжурядової комісії, міністр сільського господарства Імре Немет. На питання «ГУ» чому агропромислові фірми майже не будуть представлені, міністр відповів, що, мовляв, вони презентували себе на київській міжнародній виставці 3—7 червня. Утім, зауважу, що частка сільськогосподарської продукції в нашому загальному товарообігу становить не набагато більше 7 відсотків. Тим часом, на виставці можна буде познайомитися з діяльністю Угорського громадського центру аграрного маркетингу міністерства землеробства і розвитку регіонів. Це ще одна структура, створена з метою розширення ринку угорської продукції. У даному разі сільськогосподарської і харчової промисловості.
...Щочетверга вночі до Базиліки Св. Іштвана приходять жінки похилого віку. Вони моляться за Угорщину. Але не тільки молитви допомагають нашим сусідам успішно розвиватися. Увесь державний апарат працює на досягнення поставленої мети. Сьогодні Угорщина — член НАТО, завтра — член Євросоюзу. Але вчора, сьогодні і завтра угорці були, є і будуть нашими сусідами. Розуміння цього на державному рівні є основною рушійною силою процесів, що відбуваються сьогодні.
Будапешт—Київ.
