Присмак скандалу супроводжує цього року V Міжнародний фестиваль «Золотий скіф». Спочатку громадськість збентежила суперечлива інформація про зміни у керівництві однойменного фонду. Потім — заяви виконавчого директора фонду Костянтина Воробйова про начебто фізичні погрози йому і його родині. Кульмінацією конфлікту стало оголошення про продаж цар-гармати — точної копії московського раритету, подарованої Донецьку урядом Білокам’яної. Нарешті, дебати навколо символів області із публічних поступово перетворюються на судові: бренд «Золотий скіф» захищений авторським правом.
Гірка іронія долі в тому, що гучний скандал виник навколо благодійного фонду сприяння популяризації і розвитку Донбасу. І чвари між окремими посадовими особами, прямо скажемо, позитивних штрихів до іміджу області не додають. Президентом фонду є Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, а виконавчим директором протягом тривалого часу залишається (чи залишався?) директор фірми «Кардинал» Костянтин Воробйов. Саме з подачі фірми «Кардинал» на гербі області з’явилося зображення «Пальми Мерцалова». Такий піар-хід, до речі, і досі сприймається в регіоні неоднозначно. Так само як і ідея встановлення копій пальми в усіх обласних центрах України та столицях інших держав, аж до Ватикану включно.
У рамках щорічних фестивалів «Золотий скіф» у шахтарській столиці проводилися конкурси молодих виконавців естрадної пісні, польоти повітряних куль, театральні вистави, виставки, концерти просто неба і традиційний діловий прийом із врученням статуеток у вигляді скіфського воїна. Через вишуканість і помпезність таких прийомів церемонію називали «донецьким Оскаром». І ось у благородному сімействі спалахнули чвари. Та ще й які!
— Мене було запрошено до кабінету Колесникова (Борис Колесников — голова обласної ради. — Авт.), де той у досить брутальній формі запропонував піти з посади виконавчого директора «Золотого скіфа» і відмовитися від усіх авторських прав, — розповідає Костянтин Воробйов. — Колесникова я знаю давно, і це вже не перший такий випадок. Тому виникло рішення написати заяву на ім’я Генпрокурора України.
За словами Воробйова, керована ним фірма «Кардинал» зазнає тиску з боку контролюючих структур. «Перевірки перевірками, але якби не ця заява, було б ще гірше, — додає Костянтин Петрович. — Хто його знає, трьох журналістів побито в Донецьку, може, поруч лежав би і я...» Ну просто «Діамантова рука» якась!
Згідно із протоколом засідання правління фонду від 10 липня цього року, Костянтина Воробйова звільнено з посади виконавчого директора фонду і на його місце призначено Володимира Бублея, генерального директора акціонерного товариства «Керамет». Однак звільнений виконавчий директор заявляє, що таке рішення не відповідає статуту фонду. Тим часом, за словами пана Воробйова, нове керівництво отримало дозвіл на виготовлення печатки і стало розпоряджатися коштами «Золотого скіфа».
Цар-гармата відіграла роль рушниці, яка, за класиком, повинна вистрілити в останньому акті драми. Хід «гарматою» виконавчий директор «Золотого скіфа» випробував ще минулого року, коли свої гроші у фонду почали вимагати готелі і ресторани, які обслуговували гостей фестивалю. Тоді Костянтин Воробйов заявив про те, що через невиконання спонсорами фестивалю своїх зобов’язань фонд змушений виставити на торги подарунок Москви. Нині ситуація повторюється. Парадокс у тім, що назвати гармату подарунком можна із великою натяжкою. Копію раритету виготовлено в Іжевську на кошти донецьких підприємств-спонсорів. Участь уряду Москви полягала хіба що в дозволі обміряти оригінал. Такий ось піар по-донецьки. Встановлена перед міськвиконкомом шахтарської столиці, цар-гармата, як стало відомо зі слів самого Костянтина Петровича, є власністю фонду «Золотий скіф» і нині перебуває у майновій заставі у фірми «Кардинал». Тієї самої, якою керує Костянтин Воробйов.
Оціночна вартість гармати — 742 тисячі гривень (4 мільйони російських рублів). А борги фонду обчислюються сумою у 413 тисяч. За словами Воробйова, уже знайшлися бізнесмени, готові викласти гроші за гармату, «однак за умови, що Борис Колесников піде з посади». Дивна спроба шантажу депутатів обласної ради, адже саме вони обирають голову. А ось ще одна промовиста цитата з прес-конференції виконавчого директора «Золотого скіфа»: «Я шкодую, що п’ятимільйонною областю керують бездарні люди, які не навчилися цивілізованих норм бізнесу, а віддають перевагу бандитським методам». Гм, важко із такими установками формувати позитивний імідж регіону...
Напередодні Дня незалежності в Донецьку відбувся діловий прийом із нагородженням лауреатів регіональної нагороди. Однак цього разу вони отримали не статуетки скіфського воїна, а маленькі копії пальми Мерцалова. Перед врученням Костянтин Воробйов заявив, що лише він є власником авторських прав на торговельну марку «Золотий скіф» і, як власник, забороняє проводити заходи під цією маркою. Завдяки скандалу широка публіка дізналася, що виконавчий директор фонду також зареєстрував на себе авторські права на сам фестиваль, на конкурс молодих виконавців «Золотий скіф», на однойменну регіональну нагороду і подав документи на реєстрацію авторського права національної програми «Пальма Мерцалова». «На нього працює вся Донецька область, а Воробйов є власником», — обурився голова обласної держадміністрації Анатолій Близнюк.
Очевидно, таке саме обурення відчували і засновники фонду «Золотий скіф», які днями на зборах, за даними обласної ради, звільнили Костянтина Воробйова з посади виконавчого директора і вирішили через суд затребувати у колишнього керівника документацію фонду. Однак сам директор фірми «Кардинал» не погоджується із префіксом «екс», називаючи збори нелегітимними. Якщо позовні заяви про захист авторських прав, що їх подав Воробйов, буде прийнято до розгляду, донеччани можуть стати свідками рідкісних судових процесів. До речі, чи знаєте ви, кому належать авторські права на постановку просто неба опери «Князь Ігор» у Святогорську (про цей проект наша газета докладно писала)? Правильно, Костянтину Воробйову. Щоправда, як стверждує Костянтин Петрович, інтелектуальну власність зареєстровано навпіл із режисером опери, художнім керівником Донецького театру опери та балету Вадимом Писарєвим. Але те, що наступного року, коли намічено прем’єру, виникнуть делікатні проблеми, можна стверджувати напевне.
Коментар
Анатолій БЛИЗНЮК, голова Донецької обласної державної адміністрації:
— Жодної проблеми «Золотого скіфа» немає. Є проблема пана Воробйова, який уявив про себе, що лише він може і повинен і перед ним усі мають впасти на коліна. Але є ще здоровий глузд і законний цивілізований підхід до справи. Ми збираємо гроші на проведення якогось заходу. І проводимо тендер серед продюсерських, рекламних компаній. Виконавчий директор укладає із фірмою-переможцем конракт, і фірма на підставі контракту реалізує цю програму. Хто сказав, що це неправильно? Крім Воробйова, ніхто.
А Воробйов хоче, щоб, як і раніше, гроші стікалися до нього, щоб він самостійно приймав рішення, куди спрямувати, кому, як. Приклад із гарматою говорить сам за себе. Звідки борги? Гроші було зібрано у повному обсязі. А як розпорядилася ними фірма «Кардинал», думаю, засновники розберуться. Ідея фестивалю залишиться і реалізовуватиметься в подальшому. Але, найпевніше, без Костянтина Петровича.
