Народний депутат України, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Шевченко у статті «Дума про землю» («Голос України», 12.06.2003 р.) порушує вельми актуальні питання про підвищення родючості ґрунтів України, шляхи їх збереження. Вагомість публікації в тому, що автор аргументує свої пропозиції, посилаючись при цьому на праці відомих учених різних поколінь: В. Докучаєва, І. Овсинського, М. Бекаревича, М. Масюка, Є. Лебедя, Ф. Моргуна та інших. На жаль, серед учених і виробничників немає єдиної думки щодо ефективності різних способів та глибини основного обробітку ґрунту, зокрема, глибокої оранки, поверхневої та плоскорізної на чорноземах звичайних; щодо їх стійкості проти ерозії, накопичення та збереження в грунті гумусу, вологи тощо. Не можна вважати правильним твердження деяких учених, які пропонують для обробітку ґрунту застосовувати тільки плоскорізні знаряддя, цілком відмовившись від оранки, тобто «перекувати плуги на плоскорізи».
На наш погляд, більше відповідає вимогам землеробства раціональне сполучення плужного та безплужного обробітку. Таке поєднання дає змогу вносити гній у ґрунт, що за плоскорізного обробітку не вдається зробити, ефективніше боротися з бур’янами. Таким шляхом, зокрема, пішли хлібороби Херсонщини, які вже багато років у деяких господарствах застосовують у сівозмінах плоскорізний обробіток та оранку під окремі культури. Це робиться на основі наукових розробок відомого фахівця протиерозійного землеробства, професора М. Милосердова, колишнього директора Присиваської дослідної станції, розташованої в Генічеському районі цієї області.
Заслуговують на увагу порушені у статті питання про уточнення норм внесення гною під культури у сівозміні, щоб прискорити накопичення та стабілізувати вміст гумусу в ґрунті.
Не менш гостро в публікації О. Шевченка йдеться про відродження такої важливої галузі степового землеробства, як зрошення, яке в останні роки занепало. Особливо в Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській областях.
Приємно, що О. Шевченко відзначив вагомий внесок учених Інституту зернового господарства УААН, Дніпропетровського державного агроуніверситету в розробку технології родючості сільськогосподарських угідь. Колектив нашого агроуніверситету своїми дослідженнями сприяє підвищенню родючості ґрунтів степової України.
Варті уваги дослідження вчених — ґрунтознавців та екологів — щодо відродження родючості еродованих земель на схилових територіях шляхом їх біологічної консервації, тобто відведення виснажених ерозією ґрунтів для вирощування багаторічних трав (люцерни, еспарцету в суміші зі злаковими) суцільним способом. Інші культури, особливо просапні, зовсім вилучаються із сівозміни.
Ми поділяємо думку Олександра Олександровича стосовно того, що, крім Земельного кодексу, потрібна низка підзаконних актів щодо охорони ґрунтів та їх раціонального використання, проведення переобліку, паспортизації та сертифікації їх, як це зроблено в цивілізованих країнах. Великий практичний досвід випускника нашого вузу О. Шевченка використовуємо в організації навчально-виховного процесу та наукових досліджень. Це допоможе студентам опанувати екологічні знання, стати справжніми патріотами нашої країни.
Володимир ОСТАПОВ, професор кафедри загального землеробства Дніпропетровського державного аграрного університету.
