Про особливості нового політичного сезону, позиції соціал-демократів у Верховній Раді, реальний стан парламентської більшості та інші деталі політичної кухні — в розмові нашого кореспондента з лідером фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) Леонідом КРАВЧУКОМ.

— Леоніде Макаровичу, що буде особливістю четвертої сесії Верховної Ради?

— Осінні сесії особливі тим, що на них приймають Державний бюджет на наступний рік. Окрім цього, на нинішній сесії будемо остаточно визначатися стосовно конституційної реформи. Хоча ми не мусимо зводити всю роботу сесії до прийняття лише цих двох дуже важливих документів. На часі багато й інших потрібних законів — про страхову медицину, пенсійну реформу тощо, адаптація законодавства до європейських норм.

— У якому стані нині парламентська більшість та позиції в ній СДПУ(о)?

— Нинішня більшість у парламенті формувалася не під час виборів. Одна справа, коли на виборах перемагають кілька партій, набирають 55-60 відсотків і вже приходять до парламенту як більшість. СДПУ(о) йшла на виборах самостійно і в парламенті ні з ким не блокувалася (хоча й розраховували на більший відсоток). Група партій ішла під гаслом «Єдиної України», але потім у парламенті побачили, що така мега-фракція не може існувати, «Єдина Україна» розпалася, і на її уламках утворилося кілька фракцій. І почалися у парламенті робота над формуванням більшості, міграція, перекупівля депутатів, те, чого ніколи немає у європейських країнах зі сталою демократією. Крім тих, хто пройшов за списком, до більшості увійшло майже 170 депутатів-мажоритарників, не пов’язаних із жодною партією. Більшість сьогодні не є органічно єдиною і сталою. Ось, скажімо, підписали угоду з урядом, у якій були наміри надати більшості реальні важелі управління у парламенті та у взаємодії з урядом, перерозподілити між більшістю комітети. Але цього поки що не сталося.

— А як формувалася фракція СДПУ(о), адже до неї також увійшло чимало депутатів-мажоритарників? Вони приходили самі чи їх чимось заманювали?

— Коли СДПУ(о) прийшла до парламенту, частина депутатів побачила, що в силу позицій партії та її лідера, його ваги в адміністрації Президента, в нашій фракції можна мати більше захисту й підтримки. З частиною депутатів ми вели переговори, а частина йшли до нас самі. Маю на увазі людей, які займаються бізнесом. Бізнес в Україні нині — це складна справа. Але коли під час засідання фракції до мене звертаються депутати-бізнесмени, що на них тиснуть податкові органи чи прокуратура, я кажу: «Якщо дієте в рамках закону, ми допомагатимемо вам. Якщо ж податківці чи прокурор доведе, що ви порушили закон, — ніхто вас не захищатиме». Не можна ставити прокуратуру в таке становище: якщо депутат із більшості, то на його порушення можна закрити очі. А якщо з меншості — то їх треба широко розкрити. Дехто цю позицію фракції не сприймає, навіть ображається — і на мене особисто, й на голову партії. Але цього принципу дотримуємося послідовно.

— Як оцінюєте діяльність фракції СДПУ(о) за час роботи в парламенті четвертого скликання?

— Позитивно. Ми виконуємо своє програмне завдання — творити економічні й соціально-спрямовані закони. Цієї позиції дотримуємося і під час прийняття бюджету. Об’єднані соціал-демократи — одні з ініціаторів пенсійної, податкової та реформи в сфері охорони здоров’я, тих законів, які безпосередньо стосуються захисту людини, підприємця, власного товаровиробника. Ми активні послідовники зовнішньо-політичного курсу на європейську інтеграцію. Але ми реалісти й далекі від того, щоб вести мову про європейську інтеграцію, забуваючи, що в України і на півночі, і на сході є сусіди, з якими також треба налагоджувати нормальні економічні, політичні, культурні та інші зв’язки. Наша фракція послідовно голосує за європейський вибір, за участь України у миротворчих акціях. Фракція СДПУ(о) у повному складі проголосувала за направлення українських миротворців до Іраку. Наша позиція у парламенті послідовна й прогнозована. І в цьому, вважаю, перевага нашої фракції.

— А недоліки бачите?

— Звичайно. Нині до фракції CДПУ(о) входить 37 народних депутатів, але фракція партійна лише наполовину. Інколи депутатам-мажоритарникам важко доводити, що потрібно діяти чи голосувати саме так. Не завжди знаходимо єдність, депутати мають і власні погляди та позиції, з якими рахуємося або ж переконуємо. І дисципліна кульгає: навіть у четвер, єдиний день голосування, часто-густо не можемо зібрати всіх депутатів у залі. Частина депутатів усе-таки на перше місце ставить інтереси бізнесові, а не парламентську діяльність.

— До соціал-демократів особливо негативна позиція з боку опозиційних фракцій. Як ви ставитеся до того, що вас часто називають «олігархічною фракцією»?

— Так, для деяких наших колег, особливо з фракцій «Наша Україна» та БЮТ, соціал-демократи — як червоне для бика. Але вони часто визначають свою політичну поведінку не аналізом, а якимось формальними ознаками й стереотипами. Назвали нас «олігархічною фракцією» — і всі це повторюють. Але ті, хто обзивають нас олігархами, нехай подивляться на себе у дзеркало, на виборчий список своїх партій. Не хочу сказати, що добре, коли бізнесмени йдуть до парламенту. На мій погляд, краще їм висувати своїх представників. Але звинувачувати лише об’єднаних соціал-демократів — несерйозно й непристойно. Це спрямовано на конфронтацію. Треба бути толерантними.

— Початок нового політичного сезону ознаменувався ще однією подією: підписанням наприкінці літа міжпартійної угоди шістьма партіями, що входять до парламентської більшості (під якою поставив свій підпис і лідер СДПУ(о), про висунення єдиного кандидата у Президенти. Наскільки ця угода є серйозною?

— Підписана угода — ще не остаточний документ, а лише бажання. Враховуючи процедуру висунення кандидатів у Президенти, цей документ не можна вважати вирішальним. Висувають кандидатів на з’їздах партії, і ніхто не може заборонити партії запропонувати свого кандидата. Гадаю, що реально вести мову про єдиного кандидата можна буде у грудні-січні.

Розмовляла Юліана ШЕВЧУК.