Сьогодні до Києва прибуває комісар Європейського союзу з питань розширення Гюнтер Ферхойген. Той, що колись порівняв шанси України вступити до ЄС з шансами Мексики на приєднання до Сполучених Штатів. Схоже, не на жарт зконцентрований на вибиванні з Євросоюзу статусу асоційованого члена український істеблішмент побоюється, що комісар утне щось схоже і під час нинішнього візиту. Перший заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олександр Чалий в недавньому інтерв’ю «ГУ» навіть застеріг: «Пан Ферхойген зробив останнім часом досить багато заяв стосовно України, зазвичай вони були однозначно негативні щодо наших європейських перспектив. Тому якби він під час візиту до Києва не виголошував певних різких суджень, то це було б сприйнято дуже позитивно».
За нашою інформацією, у Брюсселі заява Олександра Чалого, а також звинувачення ЄС у байдужості до європейських перспектив України викликали обурення. «ЄС є найбільшим донором України: лише минулорічна допомога оцінюється в майже 400 млн. євро. В рамках концепції «Ширша Європа» ми плануємо якомога більше залучати Україну до співробітництва — аж до вільного пересування людей, капіталів, товарів і послуг. Чи можна після цього звинувачувати ЄС у неувазі до України? — заявили «ГУ» в структурах Європейської комісії. — Водночас у Києві очікують, щоб ми вже зараз назвали дату надання Україні статусу асоційованого члена Євросоюзу. Але ж будьмо реалістами! Давати такі обіцянки — це неправильно й небезпечно».
Утім, як повідомили «ГУ» поінформовані джерела, комісар Ферхойген їде до Києва не лише з неприємним усвідомленням того, що йому «порадили помовчати». Європейська сторона була дещо вражена також тим, як готували українські партнери нинішній візит. Зокрема, неодноразово раптово змінювалися домовленості про зустрічі Гюнтера Ферхойгена з нашими високопосадовцями, що призводило до зміни розкладу всього візиту. Президент Кучма, нарікають в Єврокомісії, так і не знайшов можливості зустрітися з ключовим чиновником ЄС у Києві. Тому сьогодні відразу після прибуття до аеропорту «Бориспіль» Ферхойгена посадять на інший літак і відправлять до Криму, де перебуває глава України. Сьогодні ж візитер повернеться назад, після чого продовжить свою програму.
Цілком зрозуміло, що жодних заяв щодо зміни рамок відносин Україна—ЄС від Ферхойгена очікувати не слід. У Брюсселі скептично ставляться до запропонованого Україною проекту Плану дій Україна—ЄС, де написано про можливість отримання нашою державою асоційованого членства. Там вважають, що Київ «поспішив — людей насмішив». Водночас, схоже, дуже перебільшені й сподівання деяких українських чільників на можливі застереження високого гостя проти участі України в Єдиному економічному просторі з Росією, Білоруссю й Казахстаном. Джерела «ГУ» наголосили: якщо виходити з тих проектів договору й концепції ЄЕП, які розміщені тепер в Інтернеті й які активно коментують українські офіційні особи та експерти, то Брюссель не бачить там жодних небезпек для свого з Україною співробітництва. Бо, на відміну від багатьох у Києві, не знаходить у цих документах якихось прямих зобов’язань щодо участі нашої держави у наднаціональних утвореннях або митному чи монетарному союзах. До того ж Брюссель дуже скептично ставиться до реалізації таких, укладених на теренах колишнього СРСР, домовленостей. Як, мовляв, доводить практика і СНД, і двосторонніх україно-російських відносин, все це несерйозно і не втілюється в життя. Тому в Єврокомісії щиро дивуються тій бурхливій дискусії щодо участі в ЄЕП, яка розгорнулася нині в Україні.
Чого варто очікувати від візиту Гюнтера Ферхойгена?
Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:
— Оскільки ключовим питанням візиту є формування концепції Плану дій Україна—ЄС, то очікувати слід гарячих дискусій. Як мені відомо, є великі розбіжності в поглядах сторін на те, яким має бути цей документ, що вкладати в його зміст і цілі. В Єврокомісії не в захваті від проекту, котрий направило нещодавно до Брюсселя наше МЗС, водночас їхня власна концепція теж іще сира. Загалом, українська сторона, за моєю інформацією, особливого оптимізму щодо наступного візиту не відчуває. Бо, з одного боку, немає жодних ознак того, що ЄС зробить якийсь крок уперед у своїй політиці стосовно України. З другого боку, Україні теж бракує аргументів на підтвердження своїх амбіцій, адже вона сама збирається підписувати угоду про Єдиний економічний простір, що суперечить її євроінтеграційним намірам.
Тетяна СИЛІНА, міжнародний оглядач щотижневика «Дзеркало тижня»:
— Набагато легше відповісти, чого від нього очікувати не слід. На мій погляд, не варто сподіватися, що шановний пан Ферхойген привезе до Києва жаданий для української сторони «сигнал» — більш-менш виразну обіцянку прийняти Україну до Європейського союзу, нехай навіть без зазначення яких-небудь термінів. Не буде обіцянок і асоціації з ЄС. Швидше нам знову розповідатимуть про переваги для України можливої в далекому майбутньому участі в європейському загальному економічному просторі. Що стосується Плану дій Україна—ЄС, що його обговорюватимуть під час переговорів, то, цілком можливо, що українцям ввічливо дадуть зрозуміти, що вони «біжать попереду паровоза» і склали надто конкретний план (але не підкріплений фінансово), у той час як самі європейці мають намір поки що обговорити концепцію цього документа й подальших відносин з Україною. Не варто очікувати і того, що Г. Ферхойген чітко сформулює позицію Єврокомісії щодо намірів України увійти в ЄЕП. У всякому разі, попередні бесіди з деякими європейськими дипломатами дають підстави думати, що, по-перше, ЄС ще не визначився зі своєю думкою щодо цієї поки що віртуальної структури, а по-друге, поки що не бачить серйозної небезпеки від неї для України через ті самі віртуальність і фантастичність цілей, що їх закладено в документах.
