Сьогодні український уряд має повторно розглянути проекти угоди та концепції щодо створення Єдиного економічного простору між Росією, Україною, Білоруссю й Казахстаном. Тиждень тому урядовці відмовилися затвердити документи. Міністр економіки та з питань євроінтеграції Валерій Хорошковський та перший заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олександр Чалий піддали проекти угоди та концепції нищівній публічній критиці, вважаючи їх такими, що суперечать стратегічному курсові України на приєднання до ЄС. Головним урядовим прихильником приєднання нашої країни до ЄЕП є Перший віце-прем’єр Микола Азаров, який, утім, на сьогоднішньому засіданні присутній не буде.
Інтрига загострюється. Адже якщо сьогодні уряд знову відхилить документи, то в делікатному становищі опиниться Президент Кучма — під час нещодавнього візиту до Москви він уже пообіцяв підписати угоду й концепцію. А якщо урядовці таки все це ухвалять, то в не менш делікатну ситуацію потрапить Верховна Рада. Бо саме вона має згодом ратифікувати підписані Президентом документи, отож на неї й ляже вся відповідальність за можливе помилкове рішення.
Вже зараз очевидно, що це рішення Верховної Ради буде дуже важким. Адже розбіжності у ставленні до ЄЕП є не лише в уряді, а й у парламенті. Однозначно «за» висловилися комуністи. «Проект ЄЕП — це початок пошуку реальних шляхів виходу з кризи і в Україні, і в Росії, і в Білорусі, і в Казахстані, — заявив лідер КПУ Петро Симоненко. — Позиція нашої партії послідовна: ми підтримуватимемо всі ідеї, котрі мають відношення до інтеграції чотирьох країн, насамперед економічної». На підтримку проекту виступила й «Трудова Україна», яка «вважає ЄЕП структурою, вигідною для України й такою, що відповідає її національним інтересам, сприяє розвиткові національної економіки, прискорює реалізацію євроінтеграційних процесів». Цікаво, що лідер «ТУ», глава Нацбанку Сергій Тігіпко не раз висловлювався категорично негативно щодо приєднання України до ЄЕП. А в одному з телеінтерв’ю навіть заявив, що рекомендуватиме своїй фракції не підтримувати ці документи під час ратифікації.
Зрозуміло, що проти підпиcання документів стосовно ЄЕП одностайно виступає блок «Наша Україна». Зокрема, лідер Народного руху Борис Тарасюк переконаний: за економічною фразеологією проекту ЄЕП стоїть насправді черговий план Кремля, в якому Україна є головним об’єктом інтеграційних зацікавлень РФ. На думку Тарасюка (а питання ЄЕП дискутував учора очолюваний ним Комітет ВР з питань євроінтеграції), існує загроза того, що парламентська більшість під тиском з боку адміністрації Президента та за підтримки лівих може схвалити проект ЄЕП під час голосування у парламенті.
Водночас заступник Голови Верховної Ради Олександр Зінченко сумнівається в тому, що Верховна Рада ратифікує документи в разі їх підписання. Він заявив, що вважає неприйнятними низку положень проекта угоди. На думку заступника Голови ВР, концепція документа виходить далеко за межі створення на пострадянському просторі зони вільної торгівлі, і в його нинішньому вигляді він суперечить багатьом системним законодавчим актам. Насамперед у тому, що стосується делегування частини регулювальних повноважень наднаціональному органу. Координатор парламентської більшості і лідер групи «Демократичні ініціативи» Степан Гавриш заявив, що створення ЄЕП — це швидше проект політичний, аніж фінансово-економічний, який був би добре прорахований. «Ця дискусія триватиме ще дуже довго, і амбіції, які є у певної частини політичних сил у Москві, надто гіпертрофовані на даний момент і не враховують реальних процесів, що відбуваються в Україні та інших державах пострадянського простору», — вважає він. Щодо соціалістів, то жорстку позицію проти ЄЕП зайняв один із провідних членів партії Микола Рудьковський. Про своє негативне ставлення заявив і лідер партії «Собор» Анатолій Матвієнко. Проти підписання угоди й концепції щодо ЄЕП у їх нинішньому вигляді виступили представники найавторитетніших українських аналітичних центрів. Зокрема, застерігає проти надто глибокої інтеграції в ЄЕП радник Президента, директор Інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський: «Переступивши цю обмежувальну лінію, ми фактично опинимося в ситуації, яка докорінно змінює європейську парадигму нашої держави, що формується в останні роки, її стратегічний курс на глибоку європейську та євроатлантичну інтеграцію».
