Останнім часом українська та європейська преса жваво обговорюють ситуацію, що склалася у швейцарському футбольному клубі вищої ліги «Віль». Як відомо, блискучий у минулому форвард київського «Динамо» і збірної країни, володар «Золотого м’яча» найкращого футболіста Європи, а нині успішний підприємець Ігор Бєланов став власником контрольного пакета акцій скромного клубу з Швейцарії. І, зрозуміло, заходився налагоджувати життя команди на сучасний лад.
Але вона програвала матч за матчем. І тоді Бєланов призначив головним тренером свого давнього приятеля по клубу і збірній Олександра Заварова. Либонь, сподіваючись на те, що знаний і авторитетний майстер з власним футбольним смаком і досвідом роботи у Франції зможе зрушити справу з мертвої точки.
— Чи була несподіваною для вас пропозиція пана Бєланова? — запитали Олександра Заварова.
— Ні. Адже я приїхав сюди спочатку як асистент тренера. А той не зміг досягти результатів. Тому власники клубу вирішили його замінити. Як на мене, абсолютно нормальне рішенням. «Віль» програв шість матчів, поступався суперникам за всіма компонентами.
— І як зреагували на ваше призначення?
— Ситуація, скажу вам, не з простих. Місцеві керівники (окрім наших), здається, не дуже хочуть, щоб тренером був Заваров. Не можу поки що, приміром, запросити гравців, які мені потрібні. А відтак і на футболі зосередитись повністю не маю можливості.
— Чому?
— Мабуть, тут не дуже щасливі від того, що сюди прийшли ми. Либонь, міркують собі: як це так, свого тренера привозять! Місцевих міняють на українців. Тому всі ініціативи зустрічають вороже. Наприклад, у Швейцарії треба отримати дозвіл на роботу. Я маю французьке громадянство. Воно гарантує отримання необхідного дозволу за п’ять хвилин. Але зі мною чиняться дива: процес триває ось уже кілька тижнів.
— То, може, й футболісти не бажають грати під орудою нових власників?
— Не знаю. Треба в них запитати. Якщо це так, то, мабуть, тут узагалі мафія якась утворилась (сміється).
— Гаразд, а без жартів: ви вже почали виконувати свої обов’язки?
— Так, я прийняв команду і керую всіма процесами.
— А чим конкретно спокусив вас Бєланов, щоб ви переїхали з Франції до Швейцарії?
— Роботою спокусив. У мене з’явилася перспектива стати головним тренером.
— Якщо не секрет, як збираєтеся виводити команду зі «штопора»?
— Зрозуміло, миттєво поліпшити становище здатні лише чарівники і базіки. Насамперед зосередимося на поліпшенні фізичного стану футболістів. Дехто з них втомлюється вже під час матчу. До речі, в чемпіонаті ми отримуємо перерву в десять днів. Сам Бог велів скористатися таким подарунком і розпочати інтенсивний тренувальний процес.
— То яку команду все-таки мрієте створити?
— Планка для нас — київське «Динамо» зразка 1986 року. А конкретніше — агресивність, помножена на чітку організацію гри. Прагнутиму втілити в життя всі ті елементи, які були притаманні «Динамо» Валерія Васильовича Лобановського. Додам до цієї «страви» трохи французьких «спецій». Я тривалий час працював у Франції, футболісти якої ставали чемпіонами світу та Європи. Намагатимуся поєднати ці дві школи.
