Відкриття чергової, четвертої сесії Верховної Ради України недарма називають стартом нового політичного сезону. Чого можна очікувати від нього, наш кореспондент намагався з’ясувати в кулуарах парламенту.

 

Віктор ЯНУКОВИЧ, Прем’єр-міністр України:

— Завдання на цю сесію дуже складні. Уряд подав до Верховної Ради 221 законопроект, з яких лише 85 як невідкладні.

На попередній, третій сесії уряд зробив усе можливе для того, щоб Держбюджет 2004 року було прийнято на новій податковій основі. Але для цього необхідно прийняти низку законопроектів, які розглядатимуться на початку цієї сесії. У бюджетному процесі ми плануємо йти шляхом посилення соціальної спрямованості бюджету і його доходну частину бачимо на рівні близько 60 мільярдів гривень.

Уряд також обов’язково розгляне законопроект щодо конституційної реформи і висловить свою офіційну думку. Сьогодні цей документ має попередню підтримку у Кабінеті Міністрів.

Микола ГАПОЧКА, депутатська група «Народний вибір»:

— Очікую, що чергова сесія буде напруженіша, але сподіваюся — відповідальніша і ефективніша. Бюджет на 2004 рік буде більш наповнений, ніж цьогорічний. Хоча його соціальну спрямованість ще треба врегулювати і узгодити на регіональному рівні й за напрямами. Саме бюджет і кілька законів, які мають наповнити його доходну частину, і стануть головним завданням парламенту, а не політична реформа.

До цієї сесії ми підійшли політично врівноваженіші. Про це свідчить і заява Голови Верховної Ради про баланс політичних сил.

Юрій ПАВЛЕНКО, фракція «Наша Україна»:

— Ця сесія, найімовірніше, проходитиме під знаком політичної реформи. Багато подій у сесійній залі та поза нею будуть акцентовані на змінах до Конституції, розподілі владних повноважень. Крім того, важливою частиною законотворчої роботи буде те, що над Україною нависла зернова, продовольча криза. Може розгорнутися і криза в паливно-енергетичному комплексі, про що свідчить подорожчання бензину за останні дні. Тому парламенту передусім необхідно працювати над тими законопроектами, які сприятимуть економічному розвитку держави, її інтеграції в європейські структури.

Досить складним буде і бюджетний процес. Необхідно проаналізувати виконання бюджету попереднього року, залишаються відкритими й питання мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму. Не виключено, що уряд наполягатиме на зменшенні доходної частини держбюджету у зв’язку з тим, що за останні місяці почав падати рівень ВВП. Але, на жаль, бюджетний процес також проходитиме під знаком конституційних змін.

Анатолій КУКОБА, фракція ППУ і «Трудова Україна»:

— Інтрига розпочалася вже під час відкриття сесії: у виступі Голови Верховної Ради були дуже цікаві моменти, але у сесійному залі їх не сприйняли одностайно. Тобто для їхньої реалізації треба ще працювати з фракціями, з депутатами-мажоритарниками. А сподівання, як завжди, на краще. Уже набридли невизначеність, розмови про політичну реформу, що тривають більше року. Час переходити від розмов до справ. Щоб упоратися із такою кількістю законопроектів (по 20 на кожен пленарний день), парламенту треба зміцнити кадри, які допомагають депутатам готувати законопроекти. І визначальним має стати не кількість схвалених законів, а їх якість.

Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, фракція СПУ:

— Розгляд усіх питань відзначатиметься політичною загостреністю. Це стосуватиметься і бюджетного процесу. Він віддзеркалюватиме наближення президентських виборів і відголоски продовольчої кризи.

Щодо результативності роботи парламенту — це нормально, коли Президент накладає вето на певні закони, така світова практика. Але якщо глава держави застосовує це право з особистих міркувань, а не інтересів держави, — то ганьба.

Володимир МАЙСТРИШИН, фракція «Регіони України»:

— Парламентаріям необхідно напружено й продуктивно попрацювати над суто економічними законопроектами. Бюджетний процес цієї осені проходитиме дуже важко. Це безпосередньо пов’язано з прийняттям закону, який передбачає підвищити розмір мінімальної заробітної плати до 237 гривень. Зрештою, й податкову реформу завершено лише наполовину. Тобто частину законів, яких потребує формування бюджету, прийнято, а над частиною ще треба попрацювати.

Андрій ШКІЛЬ, фракція БЮТ:

— Від нової сесії хотілося б очікувати конструктивної роботи. Але, на жаль, цього не передбачається. Практично всі думки й устремління депутатів скеровані або за, або проти політичної реформи. І головною темою парламенту стане саме ця. Навіть бюджетний процес буде затьмарено боротьбою за проштовхування політреформи. А нині треба говорити не про інструменти, а про реальні кроки у напрямі захисту держави, зокрема, місця України в світі.

Щоб поліпшити роботу парламенту, треба вийти на такий компроміс: цей парламент може напрацювати й прийняти зміни до Конституції, але запровадити їх після наступних виборів парламенту і Президента.

Записала Юліана ШЕВЧУК.