О шостій годині ранку в одному з дворів по вулиці Васильківській двірник знайшов труп чоловіка.
Мешканці будинку відразу впізнали бідолаху. Це був місцевий не зовсім звичайний бездомний. На відміну від більшості «побратимів», він мав квартиру. Мало того, ще два роки тому вів цілком нормальний спосіб життя і нічим не відрізнявся від інших людей. Фатальним для нього стало розлучення з дружиною. Відтоді 55-літній дивак перестав ночувати вдома. Він тікав від самітності на вулицю і шукав там розраду. На їжу заробляв збиранням порожніх пляшок і макулатури. Зволівши домашньому затишку життя просто неба, самотній бродяга уподобав місце для нічлігу. Це був клаптик простору під навісом у сусідньому будинку, біля дверей сміттєпроводу. Щоб потрапити до «теплого» місця, потрібно було здолати вниз кілька сходинок, що він і робив щодня.
Час від часу, коротаючи місячні ночі, він спілкувався зі своєю новою «подругою» — пляшкою горілки. Ось і того фатального вечора маленька висохла людина, більше схожа на тінь, випивала наприкінці «робочого дня». А вранці наступного дня її тіло з розбитою головою знайшли на дні нічліжки. Найімовірніше, нещасний сидів на парапеті свого «житла» і втратив рівновагу. Провалившись в отвір сходової клітки, він упав на кам’яну підлогу і помер від черепно-мозкової травми.
Коли йдуть із життя такі, як ця людина, майже ніхто не задумується над тим, скільки їх насправді і чому вони стали такими. Але ж за знеособленою маскою душі, що розпадається, ховається хвора і, зазвичай, нещасна людина, що потребує простого людського співчуття.
Столична влада нещодавно вирішила подбати про незаможні категорії громадян, зокрема про бомжів і бродяг. Цією проблемою опікується столичне управління соціального захисту населення. За ініціативою Олександра Омельченка Київському центру соціальної адаптації людей похилого віку, інвалідів і осіб без постійного місця проживання буде виділено спеціальне приміщення. Жебракам нададуть матеріальну, психологічну, соціальну і медичну допомогу.
Також їм допомагатимуть із працевлаштуванням, за потреби визначать групу інвалідності, влаштують до будинку-інтернату. Можливо, ці заходи започаткують викоренення таких явищ, як жебрацтво і бродяжництво. Тоді зменшиться і кількість злочинів...
За останніми даними, за сім місяців поточного року до приймачів-розподільників було доставлено 2260 осіб, що займаються бродяжництвом. Із них 22 перебувають у розшуку за вчинені злочини. 15 із них ухиляються від адміністративного нагляду. Загалом у приймачі-розподільнику встановлено 130 фактів скоєння злочинів бродягами. Переважно —крадіжок державного й особистого майна. Навмисних убивств і фактів зґвалтування не зафіксовано.
До центру соціальної адаптації було направлено 155 осіб. Із них — 8 жінок. Направлено на працевлаштування 2000 осіб. Психічно хворих серед затриманих виявлено не було. Більшість бомжів і бродяг цілком задоволені своїм життям. Із 357 затриманих, котрим було надано допомогу, багато хто повернувся на вулиці міста.
У більшості тих, хто займається бродяжництвом, є спеціальність. 113 із них затримано після звільнення з місць позбавлення волі. Багато «кочівників» захоплюються спиртними напоями, 42 —хронічні алкоголіки, 34 — хворі на туберкульоз та інші недуги.
Крім доморослих бомжів і бродяг, більш як 200 — громадяни СНД. Заблукали до нас у «гості» 685 осіб із 36 країн, зокрема з Китаю, Індії, Пакистану, Ірану, Лівану...
Марина КОТЕНКО, (ЦГЗ ГУМВС України в м. Києві).