Наріжним каменем економічних відносин в Україні є захист прав кредитора. Дванадцять років працює банківська система країни без закону про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень. Можливо, в цьому році Верховна Рада прийме такий закон, але це не додає оптимізму банкірам, оскільки чиновники з державних структур часто беруть під захист боржників.
Кредит — це передусім довіра (лат. «credo» —ввіряю). Але навіть за наявності у банку необхідних документів та зобов’язань з повернення кредиту, злочинний позичальник може не повернути борг і йому за це нічого не буде.
Таким яскравим прикладом є родинна фірма «Фактор», створена сім’єю Тищенків у Житомирській області. Отримавши кредит 4 мільйони доларів США в Промінвестбанку під високоліквідне майно: майновий комплекс Андрушівського цукрового заводу, житловий будинок у Києві та ще й майнові права за контрактами, Тищенки, як з’ясувалося, і не поспішають повертати кредит, а пустили гроші, очевидно, на інші цілі. Можливо, навіть на виборчу кампанію кандидата в народні депутати.
Майже півтора року знадобилося банку, щоб довести через суди, що Тищенки повинні сплатити банку борги.
У боротьбі за кредит задіяно всіх членів родини. Про це свідчить і той факт, що мати Сергія та Анатолія Тищенків Мотрона Іванівна, будучи майновим поручителем за кредитом, надала в заставу будинок в центрі Києва за ціною 1 млн. дол. США (понад 5 млн. грн.). Після відбулися дивні події, а в результаті банк втратив понад 2 млн. гривень.
Хотілося б знати, на чому грунтуються, як на мене, некоректні дії цих людей. Можливо, на мій погляд, на високих покровителях, які замість захисту національних інтересів підтримують недобросовісних боржників?
Рано чи пізно час розплати настане. Гроші будуть повернені тому, у кого їх позичили, винних буде покарано. Але за час, втрачений з вини ділків Тищенків, кошти не могли послужити розв’язанню першочергових проблем Житомирської області.
Хто зупинить цей криміналітет?
