Небилиці від «Оранти», або Чому не світить отримати кошти від страхової компанії

Коли і як у директора ТОВ «Казанківська агрофірма «Агротех» Юрія Корецького виникла думка застрахувати посіви — невідомо. Відомо лише, що кілька років співпраці з Миколаївською дирекцією «Оранти» були вдалі. Вдалі насамперед для «Оранти», яка регулярно згідно з договорами отримувала страхові внески. Ризиків не виникало.

Торік Юрій Опанасович вирішив застрахувати озимі посіви від льодової кірки та затоплення грунтовими водами. Можливо, підказав йому це природний господарський хист, а може, з самої небесної канцелярії натякнули, мовляв, зима буде сувора. Ризикувати не хотілось, і господарник уперше звернувся по вищезгадану послугу.

Втім, турбуватися про майбутній врожай у фірми «Агротех» підстав не було. Створене чотири роки тому підприємство входить до десятка кращих в області. Маючи 7,5 тисячі гектарів орної землі, у 2001-му зібрали врожай ранніх зернових 16,8 тисячі тонн, у 2002-му — 16,4 тисячі. Врожайність висока — від 37 до 47 центнерів з гектара. Минулої осені посіяли 4278 га озимих. Сподівались на вагомий врожай, адже відсіялися в оптимальні строки високоякісним насінням. Під час підготовки ґрунту та сівби внесли мінеральні добрива, тобто все робили за сучасними технологіями, з урахуванням місцевих особливостей та досвіду господарювання. За словами голови Казанківської райдержадміністрації Миколи Сорочинського, таких доглянутих полів, як у Корецького, не знайдеш не тільки в районі, в області — одиниці.

Попри все, страхуватися — так страхуватися, рішення прийнято. 31 січня 2003 року уклали угоду, згідно з якою 1726 гектарів застраховано від льодової кірки та вимокання в разі підняття ґрунтових вод, решта земель — від бурі та пожежі. Загальна страхова сума становила 1 156 831 гривню. Вартість врожаю оцінено в 3 084 884 гривні. Угода влаштовувала обидві сторони. Боятися настання страхового випадку не було підстав, адже в тих місцях льодова кірка з’являється не частіше одного разу на десять років.

Дозвіл на укладання угоди було отримано з головного офісу в Києві. Свій підпис під відповідним листом поставив заступник голови правління НАСК Олександр Небилиця.

А перед цим проводилась ретельна перевірка та обстеження об’єктів страхування — посівів. Відповідний акт від 20 січня 2003 року, підписаний представниками страхової компанії та сільгосппідприємства, засвідчує стан посівів озимини як добрий. У ньому зафіксовано: «Озиму пшеницю посіяно на площі 40 га, озимий ячмінь — 1585,2 га, озимий ріпак — 101,0 га в оптимальні строки, протруєним насінням високих репродукцій перспективних сортів з одночасним внесенням мінеральних добрив».

Обстеження посівів агрофірми ще раніше проводила й Миколаївська філія Приватбанку. «Агротех» мав намір отримати у ньому 3 мільйони 790 тисяч гривень кредиту. А банкіри люди недовірливі, тому оцінювали заставне майно, як своє. Перевіряли поля задовго до підписання кредитного договору, ще восени, коли велись польові роботи. Тривав контроль і у грудні. За словами Валерія Лопатка, заступника керуючого Миколаївської філії Приватбанку, працюючи з товариством «Агротех» вже понад чотири роки, банк переконався у порядності клієнта. «У нас склалися не просто стосунки банк — клієнт, — зазначає він. — Ми стали партнерами. Підприємство завжди чітко виконує умови договорів». Співпрацювали і торік. У представників банку, що проводили обстеження за своїми стандартними методиками, не виникло жодних сумнівів стосовно видів на майбутній врожай. Тому й кредит надали без проблем.

Залишалось укласти заяву страхувальника (додаток до договору страхування), яку підписали директор підприємства і головний бухгалтер. До речі, саме з ініціативи страховиків, за словами агротехівців, для обрахування вартості врожаю та страхової суми було вказано планову врожайність озимих культур, а не середню за попередні роки. Враховували представники компанії і вищевказаний договір застави із банком. Про це й зробив примітку власноруч директор Корецький.

Така деталізація, здавалось, незначних фактів вкрай необхідна. Адже саме принцип обрахування врожайності, що був запропонований працівниками «Оранти», став каменем спотикання в подальшому під час виплати страхової суми.

Наразі сталося те, що сталося. У лютому озимина в господарстві вкрилася льодовою кіркою. Не чекаючи представників «Оранти», 22 лютого комісія у складі представника управління сільського господарства, агрономів «Агротеху» проводить обстеження культур на площі 4253,2 га. Висновок невтішний: «Посіви в катастрофічному стані, що не виключає повну загибель рослин, якщо така ситуація триватиме й надалі». На всіх засіяних площах відібрали моноліти та перевірили на їхній основі стан відростання або загибелі рослин. Через деякий час встановили, що 79— 89% посівів ще живі.

Розуміючи трагізм ситуації, Корецький 4 березня надсилає телеграму Миколаївській дирекції «Оранти», в якій повідомляє про складні умови зимівлі та просить вислати представника для обстеження посівів. Лише 25 березня комісія, до складу якої ввійшла начальник відділу страхування Миколаївської філії Людмила Іщенко, оглянула посіви. Вирок — 100-відсоткова загибель озимини. Цей факт документально зафіксовано.

Керівник господарства, незважаючи на це, не розгубився. Та й часу для цього не мав. Цілком розраховуючи на виплату страхового відшкодування, він впевнено планує проведення весняно-польових робіт. А їх обсяг, до речі, подвоюється — слід засіяти 6706 га сільськогосподарських культур із врахуванням пересіву. Нові роботи — нові витрати. 88 відсотків кредитних коштів Приватбанку освоєно на придбання посівного матеріалу, пально-мастильних матеріалів, добрив та інших ресурсів, вкрай необхідних для проведення комплексу робіт.

Час минає, а кошти від страхової компанії не надходять. Процедура їх отримання досить складна та заплутана. Договір передбачає, що протягом семи днів після одержання необхідних документів із доказами настання страхового випадку складається акт та протягом п’яти робочих днів здійснюється виплата страхового відшкодування страхувальнику. Або ж приймається обґрунтоване рішення про відмову у виплаті чи додатково проводиться розслідування обставин страхового випадку. Ані акту, ані виплат, ані інформації про розслідування не було. Починається період затяжного листування.

З листами-проханнями про відшкодування збитків агрофірмі до директора Миколаївської обласної дирекції НАСК «Оранта» Галини Несвіт звертаються Казанківська райдержадміністрація, філія Приватбанку, головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації.

Зрештою, до голови спостережної ради НАСК «Оранта» В. Васильєва та голови правління НАСК «Оранта» О. Завади звернувся голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Гаркуша, який просив вирішити питання про виплату страхового відшкодування ТОВ «Казанківська агрофірма «Агротех».

«Миколаївська облдержадміністрація, — йдеться в телеграмі, — буде вдячна за будь-які запропоновані з боку НАСК «Оранта» господарству варіанти для врятування посівів, у тому числі — авансування виплати застрахованих збитків».

Дарма. Не почутий у далекому Києві розпачливий глас з глибинки. Тільки через тиждень після звернення голови облдержадміністрації, 24 червня, головний офіс в особі заступника голови правління Олександра Небилиці повідомив про відмову.

Основні причини дві. Перша — висновок про те, що у заяві страхувальника товариство подало неправдиву інформацію, вказавши врожайність вищу, ніж за три попередні роки. Друга — гіпотетичні висновки про те, що на момент укладання договору страхування посіви озимих вже загинули.

Доводити необ’єктивність цих висновків немає сенсу. А самі представники страхової компанії від коментарів відмовилися.

Коментувати цю історію не буду і я. А від запитань не утримаюсь.

Чому НАСК «Оранта» не ініціювала припинення дії договору, якщо знала про складну ситуацію у сільському господарстві, а чекала внесення повної суми страхового платежу в сумі 54 тисячі гривень, що надійшла у квітні?

Чому на звернення керівництва ТОВ від 4 березня про настання страхового випадку працівники обласної філії «Оранти» приїхали та обстежили посіви тільки 25 березня? А представник головного офісу, до речі, приїхав лише 5 травня...

Нагадаю: у липні 2002 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок та правила проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур та цукрового буряку сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності». «Агротех» виконав її. Собі на біду?

Хто допоможе тепер голові товариства розрахуватися з банківським кредитом, який майже повністю використано на пересів застрахованих площ?

Після відмови у виплаті страхового відшкодування до голови правління НАСК звернувся голова облдержадміністрації Олексій Гаркуша. До Прем’єр-міністра надіслано колективне звернення за підписом 658 хліборобів. Походило чиновницьким колом, втім до адресата так і не потрапило. Після цього конфлікт розглядають у Державній комісії з врегулювання ринків фінансових послуг, де головує Віктор Суслов.

Як стверджує Юрій Корецький, на засідання комісії їхав з надією: нарешті все буде вирішено. А комісія надала відповідь, в якій фактично повторила мотиви відмови «Оранти». На запитання: «То що робити?» — Суслов, співчуваючи, порадив звертатися до суду.

Немає сумнівів, Корецький виграє справу, однак чекати рішення та його виконання дуже довго. А дні, які, за народною мудрістю, рік годують, спливають.

Останню надію Юрій Корецький пов’язує з тим, що на його біль відреагує Президент України, якому нещодавно надіслав листа. У ньому він так і пише: «Незважаючи на неналежні, м’яко кажучи, дії деяких посадових осіб, ми впевнені — правова держава у нас є, Президент у нас є, Конституція у нас є і майбутнє теж у нас є».

Хтось сумнівається?

 

Миколаївська область.