Шостого серпня цього року Кабінет Міністрів своїм розпорядженням затвердив план-графік передприватизаційної підготовки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату (КДГМК) «Криворіжсталь». Уже в листопаді графік має бути виконаний — оце оперативність!
Процес пішов...
Це урядове розпорядження шокувало багатьох. Ще б пак! Нещодавно Президент України Леонід Кучма у Дніпропетровську шкодував за тим, що абсолютна більшість підприємств металургійної галузі вже вислизнули з державного лона, через те, мовляв, «Криворіжсталь» розпорошити він не дасть. Його почули скрізь, і передусім дякували криворіжці. Адже це підприємство вочевидь не має аналогів у вітчизняній металургії. Йому затісні рамки приватизаційної програми, бо на сьогодні воно, по суті, є унікальним державним холдингом. І за масштабами, і за результатами своєї діяльності.
Тернистий шлях пройшов 54-тисячний колектив комбінату. Усе було на його шляху, але віра робітників у правоту справи допомогла здолати всі труднощі. 1996—1998 роки виявилися особливо тяжкі, але тоді створювався міцний фундамент для сьогоднішніх перемог. Вкладаючи в модернізацію виробництва щонайменше півмільярда гривень на рік, КДГМК забезпечує четверту частину виробництва металопродукції в країні.
1996 року «Криворіжсталь» стає гірничометалургійним комбінатом, а Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат та Криворізький коксохімічний завод — його цехами. Лише сьогодні всі побачили, як далеко, по-державницьки правильно міркував колектив. А скільки він пережив «доброзичливців» на всіх рівнях, які того не бачили! 2002-го шахта імені Артема РУ імені Кірова також стала цехом комбінату. Хоча на той час і була закрита.
Тут не «кроїли», як деінде, а консолідували активи — потужності агломераційної фабрики, шахтоуправління з підземного видобутку руди, Криворізький коксохім тощо. І не просто консолідували, а відроджували. Шахта імені Артема після приєднання до «Криворіжсталі» почала видавати на-гора півтора мільйона тонн руди на рік. Отже, майже 20 мільйонів гривень капіталовкладень комбінату дали результат, про який лише мріялося! Спостерігаючи за тим, як стрімко тут оновлюють основні фонди (п’яту і найбільшу в Європі дев’яту доменні печі, третій конвертер, прокатні стани тощо), чиновники чухають потилиці: чи не поквапилися із закриттям «Первомайської» — кращої шахти Криворізького басейну?
Є таке підприємство!
А як колектив працює сьогодні? Минулий рік закінчили з чистим прибутком у більш як 550 тисяч гривень. До держбюджету перераховано 620 мільйонів гривень, до місцевого — 115. Лише за сім місяців нинішнього року прибуток до оподаткування сягнув понад мільярд гривень. Загалом у бюджет держави з КДГМК «Криворіжсталь» надійшло 526 мільйонів гривень, у міський — 90, до Пенсійного фонду — більш як 110 мільйонів гривень, та ще 170 мільйонів гривень у вигляді дивідендів. Ось тут держава показала, хто в домі хазяїн, бо з 230 приватизованих підприємств, за даними Мінпромполітики, лише 7 сплатили дивіденди — аж 5 мільйонів гривень. Ось тут держава поспівчувала — за сім місяців не повернула 332 мільйони гривень ПДВ.
Голову ФДМУ Михайла Чечетова досить своєрідно турбує соціальна сфера комбінату. Коментуючи урядове розпорядження він зазначив: «Передбачається зробити передприватизаційну підготовку та очистити від соцсфери»... Скажу до відома, що таке нинішня соціальна сфера. Це передусім дитячий оздоровчий табір «Буревісник» на 600 місць (Арабатська стрілка), пансіонат «Азов» на 320 місць — на Азовському морі. А також дитячий табір «Сучасник» на 450 місць та красень і гордість комбінату дитячий табір «Парус» на 800 місць і «Алые паруса» для дорослих (700 місць) на чорноморському узбережжі. А ще — два профсанаторії на 400 місць, заклади громадського харчування, профтехучилище. Для трудівників коштом комбінату побудовано три цехові турбази на 3 тисячі місць. І це ще не все. Успішно працює власний агропромисловий комплекс. Проте найголовніше — це безкоштовне житло для працівників, яке комбінат будує щороку. Тільки упродовж 2000—2002 років здали в експлуатацію 771 квартиру, цьогоріч новоселами стануть 165 сімей! А це вже 936 квартир! Скажіть-но, будь-ласка, який ще гірничий або металургійний комбінат може цим похвалитися?! Якщо відокремити соціальну сферу, чи не означає це відокремити серце від організму?
Виходить, що наша справа, добродії, варити сталь, виплавляти чавун, виготовляти прокат, як у тій байці про корінці, а з соціальною сферою (вершками) розберуться десь нагорі. Воістину справедливо. Головне, як зазначав нещодавно один з керівників-промисловців: щоб усе було зроблено прозоро...
Я відвідав колективи цехів, розмовляв з криворіжцями, які взагалі не працювали ніколи на цьому підприємстві, спілкувався з народними депутатами — усі запитують: «А для чого це робиться?» Перепитують: «Кому це вигідно?» Я поставлю запитання інакше: «Кому це невигідно?»
На перше запитання відповів нещодавно Анатолій Кінах на телеканалі «Інтер» у випуску «Подробиці». Цитую: «... необхідно створити умови для підвищення конкурентоспроможності підприємства, залучення ефективних власників та інвестицій». На друге запитання відповісти просто. Покваплива приватизація невигідна 800-тисячному місту Кривий Ріг (50 відсотків його бюджету формує «Криворіжсталь»). Невигідна бюджетові України і Пенсійному фонду — тобто пенсіонерам, вчителям, військовослужбовцям, лікарям... Отже, запитань багато. А головне: «Навіщо?»
Вадим ГУРОВ, перший заступник голови Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва.
