Ніби за помахом чарівної палички, трохи більш ніж за півроку на околиці Костополя виросло нове підприємство з найсучаснішим імпортним «начинням». Рука господаря відчувається і в добротних приміщеннях, і в ідеальному порядку, в якому утримується територія. Звісно, приватник вклав сюди кошти, тож і ставлення відповідне. ТОВ «Примет» одразу привернуло увагу жителів не лише Рівненської, а й Житомирської областей.
— Ніна Мельниченко, один із співвласників «Примету», наче вцілила у десятку, побудувавши у нашому місті таке унікальне підприємство, яке займається заготівлею та заморожуванням лісових та домашніх ягід, — каже міський голова Костополя Євген Денисюк. — В такий спосіб знята проблема пошуку точки, куди можна було б здати ягоди. Згадайте, як досі люди «окупували» потяги, везучи у великі міста чорницю, ожину, журавлину, якими багаті поліські ліси
— Тепер у цьому відпала потреба, — долучається до розмови начальник виробничої бази «Примету» Віктор Довгорукий, - бо мережа наших заготівельних пунктів охопила багато сіл і містечок. Із здавачами ягід розраховуємось одразу, тому в нас уже є постійні клієнти. Окремі багатодітні сім’ї за сезон заробляють по кілька тисяч гривень. А загалом за той час, відколи запрацювало підприємство, ми прийняли від населення ягід на мільйони гривень.
— Другим плюсом «Примету» є те, що він у сезон заготівлі дає роботу близько ста чоловікам, — продовжує міський голова. — До того ж, непогані заробітки — по тисячі й більше гривень на місяць. Люди, як ви бачите, працюють у цеху в теплих курточках та рукавичках, бо тут низький температурний режим. І, як не дивно, ніхто не хворіє, бо за низьких температур гинуть мікроби.
— Іще один позитивний момент від такого виробництва: люди, відчувши, що здавати ягоди вигідно (а тут ви бачите не лише лісові ягоди, а й смородину, порічки, вишні), одержали стимул розвивати садівництво, — підсумовує Євген Денисюк.
Додам, що і підприємство цієї осені закладе власну плантацію червоних порічок. Уже замовлено в Голландії 100 тисяч кущів саджанців.
— А як з радіологічним контролем? — цікавлюсь у майстра фасувальників Ольги Присяжнюк.
— Дуже жорстко, — відповідає вона. — Подивіться, яке сучасне обладнання для цього застосовуємо. Наші ягоди відправляємо не лише у різні регіони України, а й за кордон. Тож самі розумієте, які високі вимоги до продукції. До речі, вона під впливом низьких температур позбувається будь-яких мікробів. Водночас зберігає всі смакові якості, вітаміни.
Справді, всі підготовлені до відправки ягоди — одна в одну, бо проходять через калібрувальний агрегат.
— Наступного року налагодимо переробку нестандартних ягід, — наче читає мої думки Віктор Довгорукий. — Виготовлятимемо джеми. А ще у нас є не менш унікальне виробництво, тільки в іншому місці — цех із заготівлі й переробки лікарських рослин. Для місцевого населення в перспективі це ще один шанс заробити копійку на заготівлі та здачі лікарських рослин, на які щедрий наш поліський край. Тут одночасно прийматимемо яблука, груші, які сушитимемо.
