Віднедавна українські скаути у Шотландії часті гості. Члени шкільної скаутської організації столичної гімназії № 315 з поглибленим вивченням іноземних мов нещодавно повернулися із Глазго з міжнародного скаутського центру. Можливість другий рік поспіль відпочивати у скаутських таборах Шотландії дітлахи отримали завдяки підтримці одного з керівників міжнародного скаутського руху Арнольда Шмуллєна.
— Співпраця, — розповідає Арнольд Шмуллєн, — розпочалася торік. Я підтримав пропозицію українського благодійного фонду «Лелека» запросити до нас 24 українські хлопці. Відшукав фонд у Глазго, який погодився дати гроші. Дітлахи провели два тижні у скаутських таборах разом із шотландцями, а потім ще п’ять днів проживали в шотландських сім’ях. Нинішнього року я знову шукав спонсорів, демонстрував їм брошуру про перебування українців у таборах разом із шотландськими скаутами, переконував, що програму і цього літа варто повторити. В результаті до Глазго вдруге приїхали 24 школярі з України. Сподіваюся, що хлопчаки, повернувшись додому, розвиватимуть цей рух у вашій державі і, можливо, в недалекому майбутньому інтернаціональний скаутський табір буде організовано і у ваc. Хочеться вірити, що такі міжнародні зустрічі у шотландських таборах, перебування українських хлопчаків у сім’ях сприятимуть взаємообміну культур. А наші дітлахи завдяки спілкуванню теж дізнаються дещо про Україну. Насправді ми у Великій Британії досить мало інформовані про вашу державу. Коли я, приміром, приходив у шотландську сім’ю і запитував, чи не хотіли б вони прийняти хлопчика з України, з Києва, то мене перепитували: «З Києва... Це з Росії?». Доводилося пояснювати, що це не частина Росії. Гадаю, такі контакти допоможуть громадянам Великої Британії зрозуміти, що Україна — незалежна держава з самобутньою культурою.
Задоволений відвідинами Шотландії школярами і директор гімназії № 315 Олександр Бірюк — дітлахи значно поліпшили свої знання англійської. В цьому загальноосвітньому закладі завжди шукають ефективні форми і методи роботи з учнями, нові зв’язки, які допомогли б колективу інтегруватися до європейського освітнього простору. Сіячі розумного, доброго, вічного створили справжню творчу майстерню, в якій із школярами працюють кваліфіковані фахівці, що сприяло досягненню значних результатів у навчанні та вихованні. Це не могли не помітити в управлінні освіти Дарницької районної держадміністрації столиці, де порушили перед Головним управлінням освіти і науки Києва питання про зміну статусу із «спеціалізованої школи» на «гімназію з поглибленим вивченням іноземних мов». Втілення напередодні нового навчального року намірів у життя стало для педагогів і учнів тепер уже гімназії справжнім подарунком.