Нещодавні події на вітчизняному аграрному ринку охопили всі види агропродукції. На сьогодні основна увага зосереджена на ринку зернових та продуктів його переробки. До того ж ситуація на ринку цукру контролюється здебільшого на рівні кінцевих роздрібних цін споживання, а це лише вершина айсберга, який несподівано може завдати не меншого клопоту, ніж ринок зернових.
Одна насінина, дві насінини...
Останніми роками у віт-чизняному виробництві цукру акценти перемістились у пло-щину активного використан-ня цукру-сирцю, цього року його ввезено для реалізації на нашому внутрішньому ринку 400 тис. тонн (22% від загаль-ного обсягу внутрішнього ринку), хоча вітчизняна сировина для виробництва солодкого піску все ще залишається домінуючою в загальній структурі його виробництва. Тому вітчизняне буряківництво потребує пильної уваги. Слід зауважити, що погодний чинник позначився не лише на товарному виробництві солодких коренів, а й на їх репродуктивній базі — насінництві. А це вже внесок у виробництво цукрових буряків на майбутнє. Так, унаслідок весняних заморозків насінники цукрових буряків загинули в Одеській та Херсонській областях, а також в АР Крим. У решті областей лише 60% площ насінників від їх весняної закладки залишають надію на отримання врожаю. Питання лише в тому, якого врожаю? За оцінками спеціалістів, урожайність насінників цукрових буряків становитиме близько 5-7 ц/га. Тоді як торік вона була на рівні 8,6 ц/га. Не в кращому стані і маточні посіви цукрових буряків. У центральних та західних областях лише 30—40% їх посівів у доброму і задовільному стані за всіма показниками.
Кількість — якість?
Побоювання викликає не тільки низький валовий збір насіння, а і його якість. У то-му, що вона буде невисока, немає сумнівів ні в кого. Те, що за несприятливого роз-витку подій з не дуже якісно-го насіння виростуть і не кра-щі за якістю буряки врожаю 2004-2005 років, не треба по-яснювати. Багато господарств та власників, які турбуються про власний ефективний роз-виток, уже давно керуються принципом: ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі. А особливо коли це сто-сується не речей домашнього вжитку, а складових елемен-тів аграрного виробництва, від яких залежать його остаточні результати.
До фальсифікатів, підро-бок невідомого походження та виробництва буряководи України вже звикли. Проте за умов, коли їх кількість може стрімко зрости, треба бути вкрай обережним та вживати додаткових заходів, щоб убезпечити себе від, м'яко кажучи, «несподіванок». Адже на українському ринку вже відомі факти використання під посів дешевого насіння буряків, з якого невдовзі виростало щось середнє між їх цукровими та кормовими аналогами. Водночас питання якості насіння лише загострюють проблему його загальної кількості.
Як знешкодити міну уповільненої дії
Розмірковувати, здебіль-шого безпідставно, про ба-ланс насіння цукрових буря-ків в Україні береться багато хто. Проте дати реальні оцінки, визначені певними показниками обсягів вироб-ництва, споживання, збуту та запасів, можуть одиниці. Та й їхні оцінки відчутно різняться між собою. І це не дивно, оскільки ринковий моніторинг сегменту насіння цукрових буряків відсутній. Окремі дані про стан насінників та маточних посівів мають лише асоціація виробників цукру "Укрцукор" та Державна насіннєва інспекція України. Остання, до речі, веде моніторинг ввезення на територію Україну насіння іноземного походження.
Однак достовірної інформації про реальний баланс і, що найважливіше, перехідні залишки посівного матеріалу на випадок форс-мажорних обставин у країні, хоч як це прикро, немає.
У минулому сезоні Насін-нєвий страховий фонд розглядав можливість поповнення запасів страхового ресурсу насінням цукрових буряків. Це стало б досить виваженим кроком у стабілізації аграрного виробництва і його захисті від непередбачуваних подій. Але цього так і не було зроблено. В нинішньому сезоні попри складну ситуацію з насінням та садивним матеріалом це питання взагалі не розглядається, і Україна ризикує залишитися без страхового ресурсу насіння цукрових буряків. Таким чином, до групи чинників, що спричинюють щорічне зменшення площ під посівами цукрових буряків (у середньому на 100 тис. га), може приєднатися ще один — відсутність ресурсу насіння належної якості, здатного забезпечити рентабельне виробництво в 2004—2006 роках.
Фантазії? Нагнітання чер-гового ажіотажу? В жодному разі! Лише бажання привер-нути увагу до необхідності за-побігти проблемі. Адже дос-від останнього часу вчить нас реагувати на слабкі сигнали в агросекторі. Зокрема, в Пос-танові Кабінету Міністрів Ук-раїні від 24 липня 2003 року № 1150 вказується на недоліки в системі забезпечення продовольчої безпеки, недосконалість механізму оперативного реагування на кризові явища, відсутність комплексного підходу до запобігання їх негативним проявам.
Зважаючи на накопичені у бурякоцукровій галузі проб-леми, вкрай несприятливі погодні умови кінця 2002 — початку 2003 років можуть стати міною уповільненої дії. І саме тепер, коли механізм її дії ще можна попередити, слід здійснити кроки, спрямовані на запобігання повторенню ситуації червня-липня на зерновому та продовольчому рин-ках. То чому б уже сьогодні державним органам не звернути увагу на стан насіннєвої бази вітчизняного буряківництва і, зважаючи на вимоги уряду щодо моніторингу ринку і його прогнозування, а також плани з надання квот на виробництво цукру з вітчизняної сировини та імпорту цукру-сирцю, не прогнозувати потребу в насінні та за необхідності вжити заходів з її забезпечення на загальнодержавному, а не регіональному чи місцевому рівнях. Особливо з огляду на те, що багатьом районам і територіям через віддаленість від центрів насінництва це не під силу.
У свою чергу, бурякосій-ним господарствам та власникам підприємств, пов'язаних із вирощуванням буряків і виробництвом цукру, слід уважніше поставитися до си-туації, що склалася, з метою забезпечення вчасного постачання якісного посівного матеріалу та, в результаті, формування належного рівня ефективності власного виробництва.
Петро БОРИСЮК, перший заступник голови правління національної асоціації виробників цукруУкраїни.
