Голова головного приватизаційного відомства Михайло Чечетов поінформував громадськість про дострокове виконання планових завдань з перерахування коштів у бюджет: від успішної торгівлі державною власністю до бюджету надійшло вже 1 мільйон 700 тисяч гривень. Отже, невдовзі матимемо прецедент: стовідсоткове і більше виконання бюджетного зобов’язання з відрахувань до бюджету.
Якщо поглянути на те, як витікає крізь урядові пальці державна власність, то на часі скинути перед ФДМУ капелюха. В прямому розумінні слова це можна зробити, коли відомство не обстоює державні інтереси в суді. Але спробуйте, якщо ФДМУ повсякчас вимушений захищати або оголошувати нечинними левову частку угод з купівлі-продажу. І завважте, з перемінним успіхом.
Минулого тижня ФДМУ оголосив конкурс з продажу 90,25 відсотка акцій державної акціонерної холдингової компанії (ДАХК) «Чорноморський суднобудівний завод». І одразу згадалося, що зовсім недавно ФДМУ не спромігся у суді повернути державі блокуючий пакет акцій дочірньої компанії ДАХК — суднобудівної верфі «Меридіан» від власника, який не відповідав за своїми інвестиційними зобов’язаннями. На думку ФДМУ. А на переконання власника (приватної компанії з обмеженою відповідальністю, прописаною одразу в трьох заморських країнах), угода з купівлі-продажу не відповідала чинному законодавству. І судді з цим погодилися. Але чи варто тепер побиватися за волоссям (якоюсь там верф’ю), коли втрачаємо голову (холдинг)! Нагадаємо лише: вартість активів «Чорноморського суднобудівного заводу», за даними ФДМУ, становить 352,59 мільйона гривень, він є суб’єктом спеціальної економічної зони Миколаєва і має територію 215,1 га. Виробництво у справі про банкрутство ДАХК триває з 1997 року.
З державними холдингами в Україні не склалося, бо більшість з них — збиткові. Та це ще — півбіди. На думку Михайла Чечетова, вони тільки створюють проблеми. Як на мене, сприяють виведенню держвласності на користь міцних приватних акціонерів. Не дивно, що Президент України доручив Кабінету Міністрів і ФДМУ розробити проект закону стосовно захисту прав та економічних інтересів держави у процесі управління корпоративними правами. Заступник Голови ФДМУ Євген Григоренко каже, що закон спиратиметься на сім принципових пунктів. Скажімо, АТ, в яких держчастка становитиме понад 25 відсотків, матимуть право здійснювати додаткові емісії лише з дозволу уряду. В разі, якщо уряд дає «добро», емітент буде зобов’язаний викупити державний пакет за ринковою ціною. КРУ матиме право перевіряти фінансово-господарську діяльність АТ. І головне: у держхолдингів заберуть права на держпакети, а в статутні фонди вноситимуть лише права на користування ними. До такої міри радикальні заходи — вимушені й виправдані. Адже є й інша статистика. Держава має корпоративні права у 1480 АТ. Станом на початок цього місяця до держбюджету надійшло майже 20 мільйонів гривень дивідендів від державних часток у цих АТ. І це за планового завдання на 2003 рік у 315 мільйонів гривень. То, може, утримаємося від того, щоб зняти капелюха?
А ще згадаємо аргументовану незгоду кримського прем’єра Сергія Куніцина з продажем 89,48 відсотка акцій Кримського содового заводу, багаторічну приватизаційну тяганину з «Рівнеазотом», неузгодженість інвестиційних зобов’язань з покупцем Миколаївського глиноземного заводу і десятки інших, м’яко скажемо, корпоративних заморочок, пов’язаних з огріхами державного управління у сфері приватизації. Та чому лише в цій, специфічній сфері? Ощадбанк уже випав з трійки лідерів рейтингового списку банків у номінації «залучені кошти від населення», тобто втратив репутацію найощадливішого. Його Спостережна рада сформована лише з чиновників, наближених до Кабінету Міністрів та Верховної Ради — тож і тут ідеться про низьку якість державного управління.
Кількість регулювальників у нас зростає набагато швидше, ніж економіка. Минулого тижня укотре здивувала Рахункова палата. Вона поінформувала громадськість, що в другому півріччі слід забезпечити надходження доходів у сумі 22 мільярди 672,3 мільйона гривень. Особисто я не проти, але чому саме стільки. Бо, з’ясувалося, у першому півріччі Міністерство фінансів безпідставно зменшило обсяги доходів на 456,7 мільйона гривень з усіма плачевними наслідками для народу, які з цього випливають. Заступник Міністра фінансів Федір Ярошенко ці висновки назвав нісенітницею, яка народилася за спецзамовленням. Симптоматично. Що ближче до розгляду проекту чергового річного балансу, то більше всілякого роду спецзамовлень з яскраво вираженим політичним забарвленням. На превеликий жаль.
Приписувати трудодні або їх списувати — це політика, а не економіка, яка закликає їх заробляти. Бо приписки не нагодують, не зігріють, не втішать. Коли ж, як не тепер, по гарячих слідах так званої бакалейної кризи, це затямити? Але детальніше ми поговоримо про це, підбиваючи баланс за місяць.
