Нині нечасто можна почути добрі слова на адресу працівників міліції. Лист від інваліда першої групи Людмили Маслюкової, що надійшов до УМВСУ в Кіровоградській області, був приємним винятком. У ньому жінка висловлює щиру вдячність начальнику Компаніївського райвідділу міліції Олексію Клименюку за те, що він повернув надію на відновлення втраченого у дитинстві зору.
Людмила Маслюкова — інвалід. Після невдалої операції жінка на одне око майже зовсім не бачить, а іншим — лише на якісь відсотки. Все життя вона прагнула перемогти хворобу, та жоден лікар, до якого зверталася, не наважувався брати на себе відповідальність. Надто мізерним був шанс на успіх. І от, коли Людмилі Дмитрівні сповнилося шістдесят п’ять, зажевріла надія. Почувши рекламу однієї з київських клінік, зателефонувала і дізналася, що операція з корекції зору можлива і коштуватиме... вісімсот доларів. Звісно, таких грошей жінка не мала. Але бажання повернути зір виявилося надто сильним. Переборовши сором’язливість, звернулася до приймальні народного депутата Олександра Біловола. І — диво! Там згодилися допомогти.
— Мені пообіцяли, що перерахують половину необхідної суми, а решту я мушу знайти сама, —розповідає Людмила Дмитрівна. — У мене була тисяча гривень, які назбирала за три роки. Ще тисячу позичила сестра...
Здавалося, всі передопераційні проблеми вирішилися. Та радість була передчасною. Одного разу, повернувшись додому, жінка побачила, що в одній із кімнат будинку вибито шибку, а грошей, які ховала в серванті, немає.
Правоохоронці ніяк не могли знайти злочинця.
— Справу двічі закривали, а потім розпочинали знову, — розповідає Олексій Клименюк, який два місяці тому очолив райвідділ міліції. — І не тому, що вона була зовсім безперспективною. Працівникам бракувало сумлінного ставлення до роботи.
Утретє дав хід справі Олексій Клименюк після того, як жінка на особистому прийомі поділилася з ним своїм горем.
Клубочок злочину почав розмотуватися, коли працівники райвідділу затримали місцевого жителя, котрий більше року переховувався від правосуддя за скоєння крадіжок.
— До мене кілька разів зверталися товариші з пропозицією поїхати відпочити на море, — розповів затриманий. — Я відмовлявся, бо не мав грошей. Потім сказали, що повезуть за свій кошт і я погодився. Вже на морі поцікавився, звідки у них гроші, і вони зізналися, що вкрали їх у бабусі...
Звісно, постало питання, чи повернуть потерпілій вкрадене?
— Цю проблему вирішуватиме суд, — каже Олексій Клименюк. — Але я вважаю, що Людмила Дмитрівна може претендувати і на відшкодування моральних збитків. А райвідділ міліції надасть їй необхідну юридичну допомогу...
Ця нетипова історія, сподіватимемось, матиме щасливе завершення і Людмила Маслюкова після довгих поневірянь зможе поновити втрачений зір.
Кіровоградська область.
