Науковці стверджують, що здоров’я людини на 50 відсотків залежить від способу існування та якості харчування
У вітрині магазину дві курки: наша й імпортна. Закордонна хвалиться:
— Дивись, яка я рожева, а ти синя, завітрена. Я гладесенько вискубана, а з тебе пір’я стирчить.
А наша з гідністю відказує:
— Проте тебе вбили, а я своєю смертю померла.
Анекдот пригадався під час науково-практичної конференції «Харчові добавки, інгредієнти, БАДи: їх властивості та використання у виробництві продуктів і напоїв», ініціатором якої виступило Науково-технічне товариство харчової промисловості України.
Вищезгадана громадська організація має 120-річну історію, а тепер переживає відродження (конференція цьому приклад), об’єднуючи зусилля вчених і виробників продовольчих товарів. На щастя, канули в Лету часи синіх необскубаних курчат. Але питання безпеки харчової продукції, проблеми зниження калорійності та підвищення біологічної цінності продуктів, технологій виробництва харчових добавок залишаються.
Попоїсти не лише смачно, а й без негативних для організму наслідків — це безпосередньо залежить від повноти гаманця. А оскільки значна частина співвітчизників не живе, а животіє, то й традиційно поживна та здорова українська кухня виявилася для багатьох громадян недоступною. Така статистика: за останнє десятиріччя споживання м’яса і м’ясопродуктів зменшилося вдвічі. Молочних продуктів, фруктів, риби і рибопродуктів — в 1,8 разу. Через невисокі статки раціон значною мірою складається з дешевих жирів тваринного походження, хлібних та борошняних виробів. Відтак медики констатують поширення хвороб серцево-судинної системи, обміну речовин, онкологічних захворювань та інших недугів.
На думку голови правління Науково-технічного товариства харчової промисловості України Петра Перетятька, зв’язок між якістю харчування та якістю життя очевидний. Поза цим, стверджує він, дедалі більше у продуктах харчування використовують різноманітних біоактивних добавок. «Одні можуть поліпшити наше життя, а інші — завдати шкоди. Тому співвітчизникам треба привертати більше уваги до проблем харчування як важливої складової здоров’я нації».
— Під час цього заходу ми ще раз переконалися, що харчова промисловість має неабиякий потенціал та реальну можливість реалізовувати його за допомогою новітніх технологій, — зазначив Петро Перетятько. — Поступово відновлюється корисний діалог між наукою й виробниками. Конференція стала своєрідним «генератором» цікавих ідей, які повинні здобути широку підтримку на державному рівні. Наприклад, впровадження популярних у Китаї, Японії та Кореї харчових добавок та препаратів на основі грибів, які виводять радіонукліди з організму, молочної кислоти, добавок на основі соєвої олії. Є також спеціальні харчові препарати, що здатні коригувати нестачу мікроелементів (заліза, йоду, кальцію, селену тощо), препарати на основі морських водоростей, які можуть стати основною зброєю у боротьбі з йодозалежними захворюваннями, що особливо актуально для мешканців України. Отже, науковці-харчовики мають чимало інтелектуальних розробок, які повинні реально допомогти розв’язати проблеми харчування в нашій державі.
Іван ЛАЗНЮК.
