Одного разу мої приятелі приймали в себе подружню пару з Німеччини. Візит випав на серпень — сезон консервації, і, спостерігаючи, як господарка знемагає на тісній «хрущовській» кухні серед киплячих розсолів і маринадів, фрау Інгрід поцікавилася, навіщо все це. Треба було бачити здивоване обличчя німкені, коли вона почула відповідь. «На зиму?? А що, у вас узимку магазини не працюють?!»

Мабуть, одне з примітних явищ нашого часу — ряснота на прилавках магазинів різної консервації. Проте у найбільш овочевому, таврійському, краї біля таких прилавків ажіотажу не спостерігається. Здогадуєтеся, через що? Звичайно, через ціну. Адже викласти п’ять-сім гривень за 800-грамову баночку овочів може небагато хто з покупців.

По овочі для домашніх заготівель херсонські господині йдуть на ринок. Куди ж іще, коли в місті з часів перебудови — жодного спеціалізованого овочевого магазину? А цікавим журналістам на запитання: «Де ваша дружина після роботи купує картоплю?» — міський голова Володимир Сальдо відповідає: «Копає на городі — у нас приватний сектор».

Раніше був резон отоварюватися за містом, де дари природи продавали дешевше, не відходячи від полів і садів. Нині сенсу немає: пальне дороге, а ціни на овочі-фрукти-баштан не поступаються міським, а часто навіть перевищують їх. Адже розраховані на приїжджих — через область проходять два основних шляхи, якими відпочивальники повертаються з Криму. Для жителів же інших регіонів «трасові» ціни цілком прийнятні.

Незважаючи на те, що в кожному мікрорайоні Херсона є свій ринок, господарки їдуть, як правило, на Центральний чи Дніпровський: кожен має свого покупця. Дніпровський, щоправда, «незлим тихим» словом згадали депутати на останній сесії міськради: чому, мовляв, критий павільйон перетворився на дах для бутиків з парфумами й жіночою білизною, витісняючи торгівців продуктами в навколоринкові завулки?

Поряд з узаконеним ринком на сусідньому стадіоні «Старт» час уже давати офіційний статус ринкові на вулиці Миру. Просто з землі тут торгують ті, хто виростив на власних городах і дачах огірки, помідори, перець, яблука, виноград. Треба сказати, що саме тут господині і прагнуть отоваритися «на закатку» —ціни нижчі. Приміром, у торгівців-перекупників кілограм помідорів коштує близько гривні, а тут можна скупитися по 60-70, а то й 50 копійок.

Дивно, але факт: свіжими овочами херсонців забезпечують перекупники. Вони, за словами директора Центрального ринку Олександра Юсифова, становлять 60 відсотків усіх торгуючих.

— Овочі привозять і фермери, і орендарі, — каже Олександр Іванович, — але їм вигідніше здати товар оптом. Ось тут і відбувається формування ціни. Ми ж на цей процес не впливаємо —на те й ринок. Самостійно торгує вже кілька років тільки одне фермерське господарство. Та в будь-якому разі, перш ніж пустити продавця на ринок, робимо аналіз продукції на вміст нітратів. Контроль якості овочів — найважливіший аспект нашої роботи, — наголошує директор.

Ті ж, хто зі своїми овочами сам стоїть біля прилавка, виходять з цін, що диктують «штатні» торгівці. Таких продавців легко відрізнити, і з ними завжди можна сторгуватися дешевше.

Нині, коли сезон заготівель у розпалі, піку досягли ціни на кришки для банок. Коли навесні завбачливі господарки брали сотню приблизно за 10 гривень, нині — за 14-14,5. У ходу й інша складова закатувальної кампанії — продукція місцевого заводу скловиробів: трилітрові банки купують у середньому по 1,6—1,7 гривні.

Недешева «арифметика», проте — своя, домашня. Відкриєте взимку баночку з помідорчиками — ох, і гарна закуска! Не вірите? Покуштуйте!