Одного разу довелося мені гуляти з п’ятирічним сином подруги. Ми йшли Кожум’яцькою вулицею і я вирішила розповісти малому казку про Кирила Кожум’яку. Коли дійшло до двобою між Кирилом та Змієм, хлопець несподівано заявив: «Я хочу, щоб змій переміг!». А далі... забувши про казку, в деталях розповів сюжет нещодавно переглянутого ним фільму жахів (від його переказу і в мене, чесно кажучи, мурашки по шкірі побігли). Про жахливих рептилій, які перекушували людей навпіл, відривали голови, руки і ноги, малий говорив із захопленням! Найгірше те, що цю стрічку хлопчик дивився не потайки вночі, а близько восьмої вечора.

Дивно, що фільми та телепередачі, які сповнені сцен грубого насильства, жахів, еротики, в яких вживання ненормативної лексики є правилом, виходять в ефір у час, коли телевізор дивляться діти.

За кордоном уже напрацьовано методи, як уберегти юні голови від такого негативного впливу. Приміром, у США батьки досить легко контролюють те, що дивляться їхні чада. Адже у кожен американський телевізор умонтовано так званий ві-чіп, який зчитує з екрана рейтинг передачі. Рейтинги у Штатах — річ обов’язкова і для громадського, і для комерційного мовлення. Кожна передача та кінофільм, окрім новин, класифікують за вмістом у них сцен насильства, ненормативної лексики, агресії, еротики тощо. Приміром, телепередачі, які містять усі вищенаведені «родзинки», класифікуються під грифом TV-МА. Відповідна позначка з’являється у кутку екрана перших п’ятнадцять секунд такої програми. Якщо батьки не хочуть, щоб їхні діти дивилися ці передачі, вони програмують ві-чіп на їх блокування. Тож щойно на екрані з’являється позначка TV-МА, ві-чіп автоматично вимикає телевізор.

Слід зазначити, що система рейтингів у США існує не лише для того, щоб уберегти дітей від перегляду небажаної програми, а й для того, щоб зорієнтувати батьків. Наприклад, програми, призначені для дітей, яким до семи років, мають позначку TV-7, до 14 — TV-14. Є й такі передачі, які рекомендуються для перегляду усією сім’єю. Вони позначаються — TV-PG. Тобто батьки можуть, не занурюючись у зміст запропонованих телепрограм, вибрати для перегляду ті, які будуть корисними для дітей.

У нас про таке поки що можна тільки мріяти. Хоча певні кроки для поліпшення якості телеефіру та підвищення його моральності все-таки робляться. Так, свого часу Національна телекомпанія України, студія «1+1» та телеканал «Інтер» підписали меморандум, в якому йшлося про неприпустимість низькопробних неліцензованих фільмів в ефірі та про власну відповідальність за програмне наповнення.

Однак дотримуватися цього меморандуму, схоже, виявилося значно важче, ніж його підписувати. Можливо, тому до справи поліпшення якості телеефіру нарешті взялася Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, у травні вона прийняла рішення, яким зобов’язала телерадіокомпанії України з 15 вересня цього року запровадити під час показу фільмів та передач обов’язкову присутність на телеекрані візуальних позначок класифікації відеопродукції залежно від категорії осіб, на яку вони розраховані.

Хоча автор цих рядків і далека від дитячої психології, проте, мені здається, якщо діти дізнаються, що заборонений для їх перегляду фільм позначається певним значком, то вони тільки ці значки на телеекранах і шукатимуть. Однак рейтинги на вітчизняному телебаченні — справа майбутнього. Поки що теленадвечір’я «милує око та слух» «Баффі — підкорювачка вампірів», яка є тільки прелюдією до «Вікон» з Дмитром Нагієвим.

P. S. Якби у мене була можливість встановити ві-чіп, я обов’язково це зробила б. Для себе. Але боюсь, що тоді цей диво-чіп блокував би усе підряд.