Ажіотажний попит не мав економічних підстав

— Пояснення слід шукати не лише і не так у площині економіки, як у соціальній і навіть політичній. Різкий стрибок цін на продукти не мав достатніх для цього економічних підстав. Візьмімо хоча б за приклад інші країни Європи, які також потерпіли від несприятливих погодних умов і втратили частину врожаю. Хіба там так різко стрибають ціни, хіба там є ажіотаж і паніка? Ні. Люди знають, що ринок і конкуренція захищають їх. Вони знають, що в умовах ринку і за прозорої митної політики ціни на внутрішньому ринку не можуть перевищити світовий рівень. Як і те, що в умовах вільного ринку дефіциту товару, котрий споживачі можуть і хочуть купувати, просто не існує як такого. Приховувати товар просто немає сенсу...

Можливо, з не найліпшого боку в розгортанні цього ажіотажу показали себе деякі засоби масової інформації. У гонитві за рейтинговими кадрами зі штурмом прилавків громадянами, зі знищеними погодою чи сараною угіддями журналісти не завжди, як на мене, усвідомлювали можливі соціальні наслідки своїх матеріалів. 

Не менш важливий чинник — вітчизняна психологія споживача і продавця. Вони навчені гірким досвідом не однієї кризи, в їхніх генах живе пам’ять і про голодомори, і про репресії. Тож вони апріорі налаштовані на найгірший розвиток подій і готові повірити навіть у неймовірні катастрофічні сценарії, що розкручуються в суспільстві. З другого боку, покупець, котрий давно не вірить у краще майбутнє, не може не скористатися можливістю отоваритися сьогодні, бо невідомо, що буде завтра. Є й такі продавці, котрі охоче максимально заробили б на ажіотажі, вичавивши з переляканих громадян заощадження «на чорний день». Та, по суті, на певному етапі вже важко виокремити, хто кого провокує на ажіотаж — продавець чи покупець. Дуже добре, що нам вдалося зупинити цей соціальний вибуховий процес ще до того, як він набув некерованого характеру.

— Не останню роль відіграли в «розкрутці» питання політики, для яких добре, коли все погано. Думаю, ви розумієте, що я маю на увазі. Декого, мабуть, напередодні наступних важливих політичних подій дуже влаштовує криза в економіці, яка може потопити коаліційний уряд ще до виходу в серйозне плавання. Насправді уряд України вперше зіткнувся з такою комплексною проблемою, в яку в один момент — десь випадково, десь закономірно, десь зумисне — були вплетені такі різноманітні чинники. Важливо, що сьогодні вдається контролювати і прогнозувати ситуацію.

— Ми щодня працюємо над проблемою з часу появи її перших ознак. Розглянуто десятки справ, внесено багато рекомендацій. Так, наприклад, виконуючи рішення комітету про припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, ВАТ «Кримхліб» знизило ціни на хліб з борошна першого гатунку з 0,96 до 0,86 гривні за хлібину, ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат» — на 0,05 гривні, ВАТ «Прилуцький хлібозавод» — з 0,93 до 0,86 гривні, ТОВ «Ровекс» знизило ціни на борошно та крупи в середньому на 12 відсотків. Усі розслідування до кінця ще не доведено.

Нині вивчаємо ринкову поведінку потужних гравців на реґіональних ринках оптової торгівлі борошном, цукром, крупами. Хочу зауважити, що за своєю компетенцією комітет не може здійснювати безпосереднього контролю за рівнем цін. Його поле діяльності — правила чесної конкуренції, під час якої й мають встановлюватися економічно обґрунтовані ціни. У цьому зв’язку я не схильний перебільшувати роль чи можливості антимонопольних органів стосовно забезпечення цінової стабільності на продовольчих ринках. Разом з тим події останніх місяців свідчать про недостатню розвиненість ринкових механізмів. Адже саме вони мають наблизити товари до споживача, особливо, коли йдеться про продукти, які вживаються кожного дня. 

— Антимонопольний комітет не підтверджує версію про масові зловживання монополістів під час продовольчої кризи. Узагальнивши інформацію з реґіонів, наші фахівці не виявили прямого зв’язку між наявністю в реґіоні монопольних утворень та стрибком цін в областях. Навпаки, в семи з тринадцяти областей, де є монополісти, ціни на хліб з кінця травня до кінця липня цього року не зростали. А з дванадцяти реґіонів, де відбувся найбільший стрибок цін, є й такі, де монополістів немає. Тож я впевнений: якщо винуватці кризи й були, то шукати їх треба не серед монополістів.

— Відповідно до конкурентного законодавства такі колективні дії стосовно припинення чи обмеження імпорту зерна, або навіть досягнення домовленостей з цього питання, можуть кваліфікуватися комітетом як антиконкурентні узгоджені дії.

Наголошую, що за Законом України «Про захист економічної конкуренції» вчинення такого порушення карається штрафом до 10 відсотків доходу порушника за попередній рік. До того ж штраф накладається на кожного учасника узгоджених дій.

У нинішній ситуації всі учасники ринку повинні бути максимально зваженими й обережними. Антимонопольний комітет закликає підприємців утриматися від дій, які не лише порушать правила чесної конкуренції, а й можуть потягнути за собою серйозні соціальні наслідки.