Було майно, та загуло...

— Ще рік тому тут стояли добротні приміщення,—казали селяни. — Але їх навіть не включили у списки майна. Стіни розібрали, металеві конструкції здали на металобрухт...

На МТФ №2 так само вчинили з двома корівниками. В одному, ще не поруйнованому, під час мого візиту кілька селян розбирали ясла, вибирали цеглу. Люди трохи налякалися:

— Та ми своє майно забираємо. Бо скоро й цегли не перепаде.

Пенсіонерка Ганна Петрівна Ярмоленко не приховувала сліз:

— Скільки ми робили, щоб ферми постали в селі! А тепер усе руйнують. Я не можу на це дивитися... Скільки тут нашої праці!

... У Безуглівці цього року з’явилася ініціативна група людей, яка вирішила створити сільгоспобслуговуючий кооператив. Їх покликали до рішучих дій головним чином невизначена ситуація з селянським майном та фактично безгосподарне його використання без укладання договору оренди СТОВ «Мрія». Пенсіонер Іван Лукич Роман, який працював у колгоспі бригадиром рільничої бригади, ознайомив мене з «Актом передачі справ господарської діяльності КСП «Правда» новообраному голові КСП» від 23 березня 2000 року. Згідно з ним залишкова сума основних засобів у господарстві становила 7 мільйонів 761 тисячу гривень, у ньому налічувалося 32 трактори (з них 14 справних), 4 зернозбиральні комбайни, 29 автомашин (13 справних), 600 голів великої рогатої худоби, 122 свині.

— Мене і багатьох односельців турбує питання, — каже він,— де усе це поділося? Корів і телят здали, уже сотні тонн металу вивезли... Виходить, це якесь сільгосптовариство не з вирощування продукції, а із знищення господарства під корінь.

Правонаступник КСП «Правда» СТОВ «Мрія», на яке покладали надії селяни, користуючись майном більш як 1000 безуглівців, за останні чотири роки зменшило кількість земельних паїв, взятих в оренду, до 189.

— Ми не беремо більше,— виправдовується директор СТОВ «Мрія» Лариса Негода,— бо у нас немає можливості доглядати за всією землею, яка була у «Правді».

— А вам передали стільки техніки!

— Та вона стовідсотково відпрацювала свій ресурс. Крім того, «Мрія» як правонаступниця «Правди» прийняла 1337 тисяч гривень боргу кредиторам, 175 тисяч гривень заборгованості із зарплати. Гасили їх продажем худоби, техніки. На жаль, ці заходи не додали нам сили. Ще майже 800 тисяч гривень боргу на нас висить. Ось жнива, а комбайни наші стоять невідремонтовані.

— А як ви будете збирати зернові?

— Та тепер це, чесно кажучи, не проблема. Наймемо якийсь мехзагін.

Оскільки «Мрія» порає лише 520 гектарів землі (плюс має ще 85 свиней, 6 коней), то іншу селянську землю взяли в оренду немісцеві зацікавлені виробники —ТОВ «Злагода», інші сільгоспструктури. Проте чимало площ навіть після такого розподілу виявились «нічийними». Зрозуміло, селяни, які пам’ятають часи процвітання свого колгоспу-мільйонера, лише гірко зітхають (навіть соломи нема де виписати!), а дехто пробує усьому тому покласти хоча б якийсь край. Один з головних опозиціонерів Л. Негоди — інженер-енергетик Віктор Стеценко. Його підписи стоять поряд з іншими у листах, зверненнях до прокуратури, облдержадміністрації і т. ін. Головний зміст цих послань — прохання припинити беззаконня у Безуглівці, допомогти вийти з кризової ситуації.

— Якщо сидіти і чекати,— каже він, — то ми усі залишимося без майна. Його просто не буде!

Він розповів, що у їхній команді небайдужих не виникло проблем зі створенням кооперативу — альтернативи «Мрії».

— Багато людей хоч зараз віддадуть у нього свій земельний пай, — каже В. Стеценко. — Але що ми робитимемо на землі без трактора, плугів, сівалок? Адже «Мрія» все це «прихватизувала». Що вона нам віддасть? Руїни, металобрухт, силосні траншеї? До того ж якось дивно вийшло, що майже 100 колишніх членів КСП «Правда» не включили у списки громадян, які мають право на майновий пай. Люди працювали, а майна не заслужили. Ми хочемо нині передусім провести інвентаризацію усього, що залишилося, дізнатися, де поділося стільки техніки, хто на цьому нажився тощо. І зрештою, забрати належне нам.

Схоже, нічого, крім загострення напруження в селі, це не дасть. Пишу так не для того, щоб опозиція опустила руки. На жаль, нинішні ініціатори, за всіма ознаками, добряче запізнилися. СТОВ «Мрія», як мені розповіли, фактично уже «здалася» інвестору — ТОВ «Злагода». З декількома тракторами на ходу, ангарами для механізмів, працюючими людьми. Практично нічого вартісного з техніки у «Мрії» забрати для початку нової справи немає як. (У цьому переконався, побувавши на тракторному стані.) СТОВ може лише наділити податковими заставами, майновою непривабливою плутаниною, «важкими», нікому не потрібними об’єктами, конторою з відрізаним телефоном.

Справді, постає багато запитань: куди поділося, продалося-віддалося стільки майна за ці чотири роки? Перед нами — красномовне свідчення роботи на себе керівництва товариства? Чи його цілковитої нездатності протистояти труднощам? У Ніжинській прокуратурі найближчим часом, як повідомив прокурор П. Харлан, ретельніше займуться вивченням цього питання. Можливо, й знайдуть винного. Але ним селянського поля не виореш. Як і байдужістю, яка довела до цього.

 

Ніжинський район

Чернігівської області.