Із Ухвали Конституційного Суду України від 9 липня 2003 року № 2-уп/2003 про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України про відповідність Конституції України (конституційність) положень Указу Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» стосовно запровадження посад державних секретарів (справа про запровадження посад державних секретарів).

Конституційний Суд України розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Указу Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» від 29 травня 2001 року № 345 стосовно запровадження посад державних секретарів.

Заслухавши суддю-доповідача Німченка В. І., пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

У конституційному поданні народні депутати України порушують питання про невідповідність Конституції України Указу Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» (далі — Указ), яким запроваджено посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України та державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників, які мають забезпечити організаційну, експертно-аналітичну, правову, інформаційну, матеріально-технічну, іншу діяльність Кабінету Міністрів України та міністерств.

Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що основна частина положень Указу (статті 1, 2, 3, 4, 5, 6) стосується питань організації та діяльності органів виконавчої влади, основ державної служби тощо, тобто Президент України, на порушення статей 5, 6, 19, 92, 106, 120 Конституції України, вирішив питання, які відповідно до Конституції України мають визначатися виключно законами України.

Ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних подань 18 грудня 2001 року було відкрито конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Указу стосовно запровадження посад Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників, державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників.

У листі до Конституційного Суду України Президент України зазначив, що оспорюваний Указ видано на реалізацію положень Концепції адміністративної реформи в Україні. Запровадження посад Державного секретаря Кабінету Міністрів України та державних секретарів міністерств є складовою процесу утворення та реорганізації центральних органів виконавчої влади і відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України — прерогативою Президента України.

Представники суб’єкта права на конституційне подання на відкритому пленарному засіданні пояснили, що положення Указу, які стосуються питань організації та діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади, є неконституційними, оскільки вони мають бути врегульовані законом. Представник Президента України на пленарному засіданні стверджував, що оспорюваний Указ виданий Президентом України в межах його повноважень і є конституційним.

Під час розгляду справи Конституційним Судом України на закритій частині пленарного засідання Президентом України було видано Указ «Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади» від 26 травня 2003 року № 434, яким посади державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників ліквідовано і введено посади перших заступників та заступників міністрів (стаття 1); визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 29 травня 2001 року № 345 «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» у частині, що стосується посад державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників (стаття 4).

Указом Президента України «Про Міністра Кабінету Міністрів України» від 3 червня 2003 року № 464 ліквідовано посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників (стаття 2) і визнано такими, що втратили чинність, «статті 1—8 Указу Президента України від 29 травня 2001 року № 345 «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні»; пункт 2 статті 1 Указу Президента України від 15 січня 2002 року № 22 «Про внесення змін до деяких указів Президента України» (стаття 4).

За змістом статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо конституційності лише чинних актів Президента України. Оскільки оспорювані положення Указу Президента України щодо запровадження посад державних секретарів втратили чинність, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» (непідвідомчість питання Конституційному Суду України).

На основі викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтею 39, пунктом 3 статті 45, статтею 51 Закону України «Про Конституційний Суд України», § 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України ухвалив:

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Указу Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» від 29 травня 2001 року № 345 стосовно запровадження посад державних секретарів.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.