Нова норма: Верховна Рада ухвалила закони України «Про охорону земель» та «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Це означає, що істотно розширено базу земельного та охоронного законодавства — на законодавчому рівні закріплено правові, економічні та соціальні основи охорони земель та контролю за їх використанням. Законами визначено державні стандарти і нормативи в галузі охорони земель, у тому числі нормативи якісного стану грунтів, нормативи гранично допустимого їх забруднення.
Серед заходів охорони земель під час здійснення господарської діяльності передбачено вимоги, які пред’являються до власників та землекористувачів земельних ділянок. Так, цих осіб зобов’язано проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу стану земель та родючості грунтів. Установлено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
А в разі виявлення фактів забруднення грунтів небезпечними речовинами діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади у галузі охорони земель обмежується, тимчасово зупиняється чи припиняється взагалі. Крім того, винні посадові особи мають нести ще й відповідну юридичну відповідальність. Доречно буде нагадати, що Кримінальний кодекс України містить майже два десятки статей, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля, у тому числі за безгосподарське використання земель (якщо це спричинило тривале зниження або втрату родючості грунтів, змивання гумусного шару, порушення структури грунту тощо). Крім того, за порушення правил використання земель передбачено й адміністративну відповідальність.
Власників та землекористувачів земельних ділянок закони зобов’язують забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку. Особливо це стосується земель сільськогосподарського призначення — зміна цільового призначення таких земель допускається лише за умови обгрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. Знову-таки, за порушення цієї вимоги винні особи можуть нести кримінальну (за виведення земель із сільськогосподарського обороту внаслідок безгосподарського використання) чи адміністративну відповідальність. Остання у вигляді штрафу настає, зокрема, за використання земель не за цільовим призначенням та невиконання природоохоронного режиму використання земель.
Власники та користувачі земельних ділянок зобов’язані підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки. З цією метою вони мають дотримуватися стандартів, нормативів під час здійснення агротехнічних, агрохімічних та інших заходів, пов’язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів. Понад те, для забезпечення контролю за використанням земель такі особи зобов’язані надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про стан земельних ділянок, застосування на них пестицидів та агрохімікатів.
На власників та користувачів земельних ділянок покладено обов’язок забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям. Саме за їх рахунок мають здійснюватися профілактичні роботи, усуватися перелічені недуги земельки (звісно, якщо це трапилося з їх вини).
У нових законах виписано положення, відповідно до якого забороняється вивезення грунтової маси за межі території України. Єдиний виняток з цієї заборони передбачено для грунтів, які є зразками для проведення наукових досліджень.
Нормативно визначено правила проведення моніторингу земель та грунтів. Зокрема встановлено, що агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні п’ять років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень — через кожні 5—10 років. Суцільне грунтове обстеження проводиться кожні 20 років.
Звертаємо увагу, що на законодавчому рівні встановлено правило, згідно з яким застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Її вони мусять відшкодувати в повному обсязі.
Для довідки: ці закони ухвалено парламентом 19 червня 2003 р. Закон «Про державний контроль за використанням та охороною земель» набрав чинності з 23 липня 2003 р.; Закон «Про охорону земель» — з 29 липня 2003 р. (з повним його текстом можна ознайомитися в «Голосі України» за 29 липня ц. р.).