Міський голова в Києві не господар?

Через три дні невідомі особи за допомогою крана самовільно пересувають установлені тієї ночі робітниками блоки огорожі на міську трамвайну колію. Як ви зрозуміли, справа відбувається не в Чикаго 30-х років, а в Києві. 2 серпня нинішнього року... І це не сценарій серіалу «Бандитський N-ськ», а спроба «Либідь-Плази» злетіти.

Нагадаю: наприкінці червня «ГУ» (№113 від 20.06.2003 р.) докладно писав про 100-мільйонний інвестиційний проект «Либідь-Плаза». Про труднощі, що виникли в інвесторів через небажання філіалу Володимирського ринку звільняти землю, незважаючи на те, що Київрада згідно з попередньою умовою розірвала з ним договір оренди. В цій статті було зроблено спробу з’ясувати в численних київських чиновників, як усе-таки угорському інвесторові в особі СП «Либідь-Плаза» розпочати будівельні роботи із зведення торговельно-розважального комплексу, якщо на орендованій ними на законних підставах землі незаконно працює філія Володимирського ринку. Представники міської та районної влад, з якими я спілкувалася, таврували ганьбою, що «шанхай» у центрі нашої європейської столиці, підтверджували незаконність перебування ринку на цій землі та ведення ним робіт з установлення павільйонів на місці яток, а також вельми щиро вітали прихід іноземного капіталу... Єдине, чого я так і не змогла домогтися, це відповіді на запитання: хто ж має знести ятки та павільйони, якщо директор Володимирського ринку робити цього не бажає? «Нехай ставлять огорожу і працюють», — переконував мене один із чиновників. Те, як відбувалося огородження, ви вже змогли прочитати вище. Це і стало приводом для нової статті.

Про подробиці подій ночі з 1 на 2 серпня СП «Либідь-Плаза» повідомило не лише редакцію нашої газети, а й прокурора Голосіївського району пана Іванця. Другий лист інвестор направив заступникові начальника ГУ МВС України в місті Києві полковникові Віктору Ратушняку. В ньому «либідьплазівці» просять укласти з ними договір про охорону силами міліції громадського порядку в зоні будівництва. Щоправда, у СП і досі не знають, хто платитиме за охорону.

За словами інвесторів, місяць тому вони одержали витяг із рішення Голосіївської райради від 29 травня, в якому чорним по білому написано, що саме районна влада зобов’язує керівництво Володимирського ринку знести самовільно встановлені павільйони на території філії, а наступним пунктом зазначено, що в разі невиконання — «примусово звільнити самовільно зайняті земельні ділянки» у встановленому законодавством порядку. Прикметним пунктом цього документа є вказівка на постійну комісію з питань житла, комунального господарства, благоустрою району, надзвичайних ситуацій і землекористування як на контролюючий орган рішення райради. Мені вдалося навіть з’ясувати, хто очолює цю комісію. Однак, на жаль, крім імені чиновника — Павла Жука, більше нічого дізнатися не пощастило. Павло Федорович виявився напрочуд невловимий: з одного засідання він плавно перетікав в інше. Так, принаймні, стверджувала секретарка. День районного чиновника, як з’ясувалося, розписано по хвилинах, наче день Прем’єр-міністра. Проте редакція газети сподівається, що Павлові Федоровичу все-таки є що сказати з приводу здійснюваного очолюваною ним комісією контролю за звільненням незаконно зайнятої ринком ділянки. Ми залишаємо за ним таке право. Як і право промовчати, зважаючи на складність ситуації, в якій він опинився.

Отже, загалом «Либідь-Плаза» має моральну підтримку на всіх рівнях київської влади, однак, образно кажучи, ломик у руки ніхто брати не хоче. Київ намагається прикритися формальним дотриманням усіх зобов’язань і підштовхує інвестора на судове з’ясування стосунків із суб’єктом міської власності. Бізнесменам це аж ніяк не потрібно. Вони не хочуть починати будівництво в Україні зі з’ясування стосунків у суді. До того ж судовий розгляд може затягтися, і це тільки на руку ринкові, який і донині не припиняє торгівлі. І хто може гарантувати, що рішення суду виконуватиметься Володимирським ринком? Адже рішення міста, комунальною власністю якого він є, для ринку не указ, як і рішення району. А ще навряд чи «лібідьплазівцям» довго вдасться годувати байками про сприятливий інвестиційний клімат банки та зацікавлених у роботі підрядчиків.

«Інвестора треба любити» — цей вислів належить економічному радникові Посольства Угорщини в Україні Тамашу БеркІ. У червні він детально відповів на всі запитання нашої газети стосовно цієї угорської інвестиції в Україну. Оцінюючи нинішню ситуацію, пан Беркі констатує: «Після того, що сталося у ніч з першого на друге серпня, інвестор може піти безслідно! Може, в Україні цього і домагаються?»

Щоб розставити всі крапки над першою буквою слова «інвестор», я зустрілася з генеральним директором українсько-угорського СП «Либідь-Плаза» Габором Левенбергом і розпитала його про подальші кроки.

— До кінця серпня буде визначено переможця тендера на будівництво нашого об’єкта, — пояснює пан Левенберг. — Він як гарантії виконання робіт відповідно до пропозицій надасть 10 відсотків вартості проекту. Це дуже великі гроші, за якими стоять серйозні люди. Повірте, вони вміють рахувати і кваплять нас. Адже до того моменту, як вони вийдуть на майданчик, ми маємо їм надати технічні матеріали. Зокрема, результати геологічної розвідки. У нас є попередня оцінка, але нам і їм потрібна остаточна. Проводити її неможливо, не звівши навколо майбутнього будмайданчика огорожу. Та й у будь-якому разі зволікати далі неможливо, адже згідно з нашими планами 1 жовтня головгенпідрядчик виходить на майданчик, 15 жовтня ми плануємо завершити переговори стосовно договорів і з 1 листопада почати працювати вже над фундаментом будівлі. Згідно з нашими планами в березні 2004 року будівельники мають вийти на «нульовий» цикл, тобто закінчити всі підземні роботи. Технічну здачу «Либідь-Плази» ми плануємо 15 травня 2005 року, а на День Києва — урочисте відкриття... І схоже, що усе це — лише наші мрії.

— Нещодавно я одержав листа від директора Володимирського ринку пана Бердикова, в якому він доводить до мого відома, що користуватиметься землею доти, доки Київська міськрада не надасть йому нову земельну ділянку під будівництво філії і не компенсує витрати в розмірі 10 мільйонів гривень. Далі в листі директора ринку — прихована погроза: «Просимо Вас не втручатися і не перешкоджати роботі ринку». Нас, організацію, яка сплачує орендну плату за землю, просять не заважати нелегалам на ній працювати! До того ж ми заплатили місту і за резервування саме для нас цієї ділянки з 2000 року.

Гадаю, цей лист зіграв би нам на руку в разі судового розгляду. Але мені поки що це не потрібно. Тому в найближчих планах — інформувати про ситуацію заступника мера, який курирує ринок, самого мера і у письмовій формі поінформувати про все Міністра економіки і з питань європейської інтеграції. Неодмінно повідомлю про це послу Угорщини в Україні та послу України в Угорщині. Погодьтеся, ситуація цікава: адміністрацією Голосіївського району, Київською адміністрацією, Управлінням земельних ресурсів усі документи на право нашої оренди підтверджено, договір з ринком розірвано, містом підраховано компенсацію, що ми неодноразово намагалися переказати на його рахунок. І тут такий лист! Начебто нічого цього не існує. До речі, за умовою вже розірваного договору про надання оренди землі Володимирському ринку його ділянка має бути звільнена до початку будівництва без жодних компенсацій. Директор, підписуючи цей договір, знав, на що йшов, а тепер не звільняє землю і вимагає грошей. Утім, якщо місто нарахувало 74 тисячі гривень компенсацій, ми їх вирішили виплатити, бо розуміємо, що люди, які працюють на ринку, не мають потерпати через своє керівництво.

— Тому що вдень працює ринок. Людям постійно повторюють, що вони там торгують на законних підставах, а ми, мовляв, іноземні загарбники. У нас також є інформація про те, що з продавців мало не до кінця року зібрано орендну плату... Як я можу поставити огорожу, якщо чинять такий неприхований тиск, коли людей виставляють як живий щит? Як мені починати працювати? Київська влада не під протокол радить заплатити, але я не розумію, чому ми маємо ще платити, якщо згідно з усіма документами нікому нічого не заборгували. За такої ситуації ми упираємося в стіну, і тоді влада незмінно нам відповідає, що розв’язання питання «не в їхній компетенції».

Як вважають у СП «Либідь-Плаза», їхні листи не доходять до мера Києва. На їхню думку, хтось навмисно вводить Олександра Омельченка в оману стосовно ситуації з будівництвом. Крім того, на думку інвестора, має місце небажання київських чиновників персоніфікувати відповідальних за контроль над виконанням рішення Київради та адміністрації Голосіївського району. Тобто розпорядження видають, а те, виконуються вони чи ні, нікого не обходить. Та й попри всі запевняння про поліпшення інвестиційного клімату в країні, переважна більшість тих, від кого цей клімат залежить, упевнені: «Іноземці приходять сюди, щоб нажитися на нас, і тому нехай розплачуються на повну котушку!». Бюрократи з ентузіазмом запроваджують цей постулат у життя, не забуваючи і про власну кишеню.

Що ж до корупції, то як вам такий факт? Угорці, як землекористувачі, на законних підставах від’єднали електроенергію на ринку, заздалегідь попередивши торговців. Для того, щоб об’єктові господарчої діяльності під’єднатися знову до мереж Київенерго, він має щонайменше показати документи, на підставі яких перебуває на землі. У Володимирського ринку договір на оренду землі розірвано, але, незважаючи на це, буквально за кілька днів було прокладено новий кабель і ринок знову запалив вогні. За інформацією СП «Либідь-Плаза», вельми високий міліцейський чин особисто ходив до Київенерго домовлятися, щоб ринок під’єднали.

— На нас з нерозумінням дивиться угорський уряд, адже ми розтрубили на увесь світ, що будуватимемо в Україні такий колосальний об’єкт, —наголосив на завершення нашої розмови Габор Левенберг. — Як ви пам’ятаєте, сама голова парламенту Угорщини заклала капсулу в символічний фундамент будівництва «Либідь-Плази». І в нас уже починають запитувати: мовляв, у чому річ, хлопці? Невже якийсь міський базар може зірвати 100-мільйонний проект і чи справді закони та розпорядження, що видаються в Україні, не виконують? В Угорщині замислюються: якщо на такий великий проект влада не звертає уваги, то яке в них буде ставлення до інших проектів? Ми виявилися заручниками помилок чиновників цієї країни. І ясно одне: це свавілля районного масштабу має дуже глибоке коріння. Мені постійно доводиться пояснювати, чому все це відбувається. І не лише вдома, а й в інших країнах, оскільки в проекті мають намір узяти участь майже 200 різних іноземних компаній. І європейських, і північноамериканських. І 100 мільйонів доларів інвестицій — це тільки стартова сума, а реальні вкладення можуть бути щонайменше удвічі більші. Я готовий довести це на ділі. Тільки дайте мені орендовану мною землю! Я не хочу воювати...

Інвестори називають цілу низку чиновників різних рангів, які, на їхню думку, по вуха загрузли в криміналі. Їхні імена можуть бути привселюдно названі на міжнародній прес-конференції, що її керівництво «Либідь-Плази» буде змушене скликати, якщо конфлікт не розв’яжуть у позасудовому порядку і якщо інвестор вирішить піти з українського ринку.