Чи не найбільші в Україні тарифи для населення за водовідведення — 54,72 гривні за один кубічний метр — жителі станції Кропивницька Новоукраїнського району, що на Кіровоградщині, оскаржуватимуть в суді.
Послуги за такими, погодженими Малотимошівською сільською радою, тарифами надавалися жителям станції протягом трьох останніх років. Зважте — труби там не платинові, а унітази — не золоті. Навпаки — каналізаційна мережа, як майже скрізь, перебуває в жахливому стані. У підвалах стоять нечистоти, каналізаційні колодязі раз по раз забиваються, і їх прочищають жителі власними силами.
Звичайно, платити захмарні суми щомісяця люди не поспішали. А продовжували добросовісно сплачувати за попередніми тарифами — 8,46 гривні за водопостачання та 8 — за водовідведення. І... сподівалися на якесь порозуміння. Не сталося. Врешті-решт майже до кожного прийшли представники виконавчої служби, щоб описати майно.
Нині звернення кропивничан щодо неправомірності нарахування їм завищених тарифів за водовідведення для населення перебуває на розгляді в Новоукраїнській районній прокуратурі.
Передісторія
Забуті Богом... Саме так відчувають себе впродовж останніх 10 років жителі станції Кропивницька. Територія, де раніше люди жили, як у Бога за пазухою, нині представляє собою куточок забутий цивілізацією. Хоча говорити про будь-яку цивілізацію тут — блюзнірство. В трьох п’ятиповерхових, на 140 квартир, будинках, заселено лише 33 квартири. З майже 100 жителів працюючих лише 10 чоловік. Частина — матері з дітьми. Решта — переважно пенсіонери.
Ще якісь років із десять тому, коли тут вирувало життя, а дитячий садочок був переповнений, люди навіть у жахливому сні не могли уявити, що їх чекає в майбутньому. Біда прийшла 2002 року, коли Одеська залізниця фактично відмовилася від них і передала майно в комунальну власність Малотимошівської сільської ради. Щоправда, виділила сільській раді на утримання будинків певну суму коштів. Частина з них була освоєна на будівництво котельні, яка мала б забезпечувати тепло в будинках. Кілька тисяч було виділено і на створення комунального господарства, яке повинно було обслуговувати будинки жителів станції. Проіснувавши більше трьох років, комунальники «заробили» заборгованість з заробітної плати за ті само три роки та купу незадоволення від місцевих мешканців.
Щоб якось вижити, жителі ведуть присадибне господарство. Відповідно, й увесь гній складують тут же, неподалік. Використати на городах не можуть — не мають жодного клаптика землі. З роками люди звикли до такого життя.
Як то кажуть — немає горя без добра. За роки «покинутості» люди звикли, що їх проблеми — це лише їх особисті негаразди, у розв’язання яких ніхто не допомагає. Спільними зусиллями латають покрівлі на будинках, приводять до ладу прибудинкові території, допомагають один одному...
Звідки ноги ростуть?
— Ми — як місто-привид, нас не існує. Нам не виділили навіть землі для ведення підсобного господарства, нас просто не існує, — з болем у серці кажуть люди.
Виявляється, що після передачі в нікуди, відомчі будинки просто зависли між небом і землею. Але люди водою і каналізацією користуються, тож відповідно до законодавства мають за них сплачувати. І готові це робити. Але чому ж врешті-решт такі нереально високі тарифи?
Представники Знам’янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Одеської залізниці стверджують, що тариф за водовідведення в 54 гривні 72 копійки! визнаний економічно обґрунтованим державною інспекцією України з контролю за цінами в Кіровоградській області.
Звідки ж узялося таке обґрунтування? Виявляється, в послугу закладено заробітну плату шести працівників очисної споруди того само управління. Саме вона і становить усі 90 відсотків тарифу.
Відповідно до вимог Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг» нині тарифи на послуги централізованого водовідведення та водопостачання по станції Кропивницька, як і по всіх споживачах комунальних послуг, які надає ДП «Одеська залізниця», встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг. Так, відповідно до постанови НКРКПР від 31.01.2014 року № 82 встановлені тарифи для організацій та підприємств в розмірі: 10,88 грн. — водопостачання, 10,20 грн. — водовідведення. Невже ж підприємства у нас бідніші, ніж старенькі хворі пенсіонери?
Надія на комісію
Нині загальний борг кропивничан за надані їм послуги сягає 150 тисяч гривень. Єдиний вихід з даної ситуації керівництво Одеської залізниці вбачає у повній передачі у власність сільської громади системи водопостачання та водовідведення. Та брати на баланс мережу, що за останні десятиліття опинилася в катастрофічному стані без приведення її до належного стану, сільські депутати не ризикнули. Натомість проголосували за скасування прийнятого раніше, в 2011 році, рішення «Про погодження порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», яким і було погоджено такі тарифи для населення: централізоване водопостачання — 8,46 грн. за 1 кубічний метр та водовідведення — 54,72 грн. за кубометр.
Сільська рада вирішила клопотати перед Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, про прискорення вирішення питання встановлення тарифів для населення як соціально значимого питання. Таке рішення нібито мало порадувати жителів станції, але значного полегшення не принесло. Бо ж питання все одно залишається відкритим.
Єдине, що поки що спромоглися зробити — призупинити виконавчі провадження.
Звернулася по роз’яснення щодо ситуації на станції Кропивницька до Новоукраїнської районної прокуратури, в якій шукали правди жителі станції Кропивницька, і редакція місцевої газети «Новоукраїнські новини». Як повідомила журналістам прокурор районної прокуратури Ольга Новікова, звернення перебуває на розгляді. За результатом якого і приймуть законне рішення. Сподіватимемось, що воно буде на користь людей.
Тим часом доведені до відчаю «злісні неплатники» готові сьогодні до радикальних заходів: «Ми бойкотуватимемо Президентські вибори! Не спонукайте нас братися за вила! Чому закон у нас стоїть на захисті лише сильних світу цього, а прості люди непотрібні нікому?!..» — ці слова, як крик волаючого в пустелі, врешті-решт, має таки хтось почути...
До речі
З 2006 року комунальне господарство не працює, а все побутове сміття люди протягом восьми років утилізували... в підвалах цього ж будинку. Тепер вони вже заповнені, і мешканці почали складувати непотріб за будинком, створивши там справжнє сміттєзвалище (на знімку).
Фото Олени КОМІСАРЕНКО.
