Не стимулювали розвитку власного насінництва — і стали заручниками скажено дорогого імпорту

Городники Херсонщини вже почали потроху висаджувати ранні сорти картоплі для отримання першого врожаю культури «під плівкою». Та роботи тривають мляво — за попередніми оцінками, площі таких посадок будуть майже на чверть менші від минулорічних. І не тільки тому, що березень видався досить холодним, як для умов півдня України, та ще й із нічними приморозками, і селяни побоюються, що рослини не приймуться. Біда в іншому: якісний посадковий матеріал, який раніше імпортували із Західної Європи, приголомшливо подорожчав і для дрібних виробників став фактично недосяжною розкішшю. А власних насіннєвих запасів у них замало.

 

 

За елітні бульби правлять, як за ананаси


Аграріїв степового півдня України з числа тих, хто спеціалізується на вирощуванні картоплі, обвал курсу національної валюти захопив, фігурально висловлюючись, зі спущеними штаньми. Протягом останніх років елітні бульби для своїх плантацій вони звикли закуповувати у дилерів голландських виробників. Але щойно євро злетів до небес, кілограм «еліти» став коштувати 45—47 гривень!  З такими затратами врожай «другого хліба» вийде «золотим», і окупити його не вдасться, бо картоплю за ціною ананасів ніхто не купуватиме. Розуміючи це, городники заозиралися навсібіч: чи не продає хто, бува, хорошого й дешевого посадкового матеріалу місцевого виробництва? Та де там! Засилля насіннєвого імпорту вбило профільні господарства Херсонщини: вони або розорилися, або перейшли на вирощування комерційно вигідніших культур на кшталт соняшнику, ріпаку чи кукурудзи. І залишилася в краї єдина така база — лабораторія біотехнології картоплі Інституту зрошуваного землеробства НААН.
Проханнями продати бодай трохи насіннєвого матеріалу лабораторію атакують щодня. Ще б пак! Адже посадкову картоплю тут можна придбати за десять гривень за кілограм, а за імпортну правлять учетверо дорожче. Та чи не запізно схаменулися? Для задоволення попиту в якісному посадковому матеріалі Херсонщина потребує майже 900 тонн картоплі класу «еліт», ще 180 тонн нових перспективних сортів для селекційної роботи. А інститутські плантації навіть у кращі роки давали 150—200 тонн «еліти». Торік у серпні край вразила посуха, і врожай дотягнув лише до півсотні тонн. Хоча потенціал у школи «картоплярів» Таврії залишається значним.
— Наша лабораторія ще півтора десятка років тому напрацювала схему отримання першокласного насіннєвого матеріалу, яка дає змогу повністю задовольнити потреби регіону. Причому він буде щонайменше на двадцять відсотків дешевший за імпортний. І дасть змогу отримувати по два щедрих врожаї картоплі на сезон. Але для такої «картопляної революції» треба наймати більше науковців, купувати сучасне дослідницьке обладнання. Зрештою, і просторіше картоплесховище не завадило б: адже нині для цього служить переобладнаний напівпідвал. Треба відновлювати насіннєві господарства, які за часів Союзу працювали у кожному районі області, — каже завідувач лабораторії кандидат сільськогосподарських наук Галина Балашова. —  У проект треба вкладати гроші, але приватники до сьогодні задовольнялися імпортом, а держава на цьому економила. От і доекономилися до ручки.


Картопля буде «з м’ясом»


Дев’ять з кожних десяти тонн картоплі на Херсонщині вирощують на зрошенні у дрібних і середніх господарствах, та ще на індивідуальних городах. Чи відмовляться їхні власники від вирощування картоплі через підвищену цьогоріч фінансову «кусючість» імпортного посадкового матеріалу? Звичайно, ні — і самим у борщ щось треба класти, і на базар відвезти заради «живої копійки».
Та оскільки грошей на голландські чи польські «витребеньки» немає, візьмуть селяни й дачники по кілька відер картоплі з власних чи сусідських торішніх запасів і закопають їх у землю. А от що з того виросте і скільки врожаю попсують паразити, які перезимували в сховищах, буде видно восени. Судячи з усього, «другий хліб» у мешканців області у вересні-жовтні буде «з м’ясом», чи то пак із черв’ячками...
Херсонська область.

Факт

За даними департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, за загальної потреби агропромислового комплексу Херсонщини у фінансуванні весняних польових робіт у 3 мільярди 15 мільйонів гривень дефіцит коштів становить 703 мільйони гривень. Рівень готовності дощувальної техніки в середньому по регіону — 72 відсотки, але в окремих (найбідніших) районах він заледве дотягує до 19—34 відсотків.

Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.