Перша партія пшениці третього класу прийшла в український порт з Німеччини на кораблі під кіпрським прапором, а не суходолом з Росії чи Казахстану, що не так вже й важливо. Телебачення лишило поза увагою сам процес розмитнення вантажу. Тим часом його, як нас повідомили у прес-службі Держмиткому, прийняли не за повним митним тарифом — 80 євро за тонну, а за нульовою ставкою.
Промовистий факт, який свідчить про те, що бюджет стрімко починає втрачати доходи, потрібні для втілення в життя соціальних програм. Судячи з урядових намірів завезти до 1 вересня 2004 року 2,5 мільйона тонн зерна за нульовою ставкою мита та без сплати ПДВ, масштаб цих втрат здатен спричинити й плачевніші наслідки вже на фінансовому ринку. Тим паче що й досі розмір можливого дефіциту зернових визначається на око, а інтервенційний фонд, як дійовий засіб регулювання цін на зерно і борошно, використовують як виняток. Недарма для участі в черговому засіданні Кабінету Міністрів були в пожежному порядку відкликані з відпустки Перший віце-прем’єр Микола Азаров і Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. Утім, якщо Прем’єр-міністр Віктор Янукович і докоряв їм за низьку вимогливість до місцевих органів виконавчої влади, які протиставляли зростанню цін на хліб передусім силові, адміністративні, а не ринкові методи (здешевлення кредитів, інтервенційні закупівлі тощо), то хіба що за лаштунками урядового засідання. А високе зібрання він привітав з перемогою — нормалізацією цін на зерно і борошно. Наче заздалегідь підсолодив іменинний пиріг до президентського столу.
Додав меду і Міністр економіки та з питань євроінтеграції Валерій Хорошковський, який запевнив, що силові обмеження рентабельності суб’єктів господарювання не вплинуть на репутацію нашої економіки в очах західних експертів. Таки не вплинуть, бо за рівнем економічної свободи Україна опинилася у другій сотні країн світу.
Про прикре — анічичирк! І нас запевнили, що ситуацію на зерновому ринку майже нормалізовано, а ціни на хліб вже подалися вперед у минуле: наприкінці серпня вони досягнуть першотравневого рівня. Віктор Янукович про це домовився з Міністром аграрної політики. А чому так пізно?
Херсонщина, де на тижні збирали у середньому по сім куцих центнерів зернових з гектара, дискредитувала навіть згадку про Україну як житницю Європи. А тим часом боротися вже доводилося не з високими цінами, а з наслідками адміністративної протидії їхньому зростанню — стихійними ринками, погіршенням споживчих якостей хліба і заниженням його ваги міні-пекарнями тощо.
Ціни на продовольство від початку року зросли вже на 6,2 відсотка. Ще на початку літа в одному з тижневих балансів ми висловили тверде переконання, що криза на зерновому ринку країни стане першим реальним випробуванням для Прем’єр-міністра Віктора Януковича. Так і сталося. Додамо: стабілізація становища досягається коштом платників податків, за рахунок пільгового імпорту, і вважати, що Віктор Янукович вийшов зі скрути з честю, означало б передавати куті меду. Прем’єр-міністр — чиновник непростий. Він відрізняє просо від жита і прийшов на посаду не з багаторічної відпустки. І його не запідозриш у тому, буцімто він гадає: кожна область має власний імунітет до кризи, свого роду Індустріальний союз Донбасу. А коли так, то за відсутність справді ринкових важелів з нормалізації роботи в АПК треба питати передусім з нього і з Міністра аграрної політики Сергія Рижука. Орієнтацію останнього на пільговий імпорт зерна для покриття гіпотетичного дефіциту в межах 1,5—3 мільйони тонн продовольчого зерна також традиційною назвати важко. І це дуже тішить зернотрейдерів, які вивозили і завозять дешеве зерно, маючи змогу вкотре пошити в дурні хліборобів, обваливши восени ціни на зерно нового врожаю. А за цим (страшно наврочити!) цілком можливий черговий ціновий сплеск. Економісти, такі як Анатолій Гальчинський, відчувають це розумом, селяни — спиною, городяни — шлунком, про що вказують споживчі настрої, які минулого тижня досягли критичного мінімуму.
Давно підмічено: напередодні свят мас-медіа одержують чергову пайку позитивної статистичної звітності на кшталт розповсюдженої на тижні. Цього разу вона стосувалася перевиконання загального фонду держбюджету за підсумками семи місяців. На 102,8 відсотка. Не дивно, економіка продовжує зростати, платіжний баланс поліпшується. Питання в іншому: чи достатні нинішні темпи бюджетних надходжень для того, щоб перекрити всі грядущі пасиви 2004-го — року президентських виборів!? Серед них — найбільші бюджетні виплати за зовнішніми боргами (на 1,7 мільярда гривень більш ніж цьогоріч) і неминучі втрати, пов’язані з початком податкової реформи (передусім зі зниженням ставок податків на доходи громадян, прибуток підприємств і ПДВ?!). А ще не слід списувати того, що ось-ось здійсниться прагнення відомства Валерія Хорошковського приєднатися до СОТ, і ми розпочнемо спростовувати — хтозна-як успішно — негативний досвід східноєвропейських країн, накопичений у зв’язку з надбанням такого статусу. Тож не інакше підготовкою проекту загальнодержавного балансу доходів і видатків на 2004 рік цікавився минулої середи і глава уряду. Судячи з іменинного настрою міністрів та затверджених заходів з підготовки відповідного законопроекту, можна не сумніватися, що його і цього разу заспокоїли: все йде за планом. І важко позбутися думки, що тобі показують старе кіно. Тим паче це враження на тижні підкріпив і Надзвичайний та Повноважний Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін, який головним здобутком нашої країни вважає рішення про Єдиний економічний простір.
