Кадрове поле вітчизняної науки... Як багато змісту в цих словах. Скільки зроблено цими людьми на благо рідної Вітчизни. Та, чомусь, коли державі доводиться згадати про самих науковців, то законів стає замало. Але чиновницький розум, як відомо, не має меж. Ось і вигадали наші законотворці інструмент, який у «надійних» руках зможе розв’язати проблему швидко й кардинально. Звати його — наукова пенсія. Вона зазвичай вища, ніж пенсія за віком. У цьому й криється її принадність. Тож претендент на неї повинен мати лише достатній науковий стаж. Та чи лише його? Прийнятий у 1991 році Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає, що вихід на наукову пенсію можливий лише через етап звільнення. Правда, тут-таки передбачається можливість повернення відповідного наукового працівника на колишню роботу за контрактом. Як бачимо, така собі узаконена пастка. Чи, може, помилка законодавця? Йдемо далі.
Відмовою в роботі науковим пенсіонерам, образно кажучи, вбивають одразу двох зайців. З одного боку — це зменшення навантаження на убогий науковий бюджет, з другого — один із способів покарати «найслухняніших». А чим же може обернутися таке «зменшення навантаження» на науковий бюджет? Поживемо — побачимо. У ще одну узаконену пастку потрапив киянин Леонід Гаврилюк, який обійшов майже всі інстанції, з’ясовуючи, чи зараховується до наукового стажу для призначення пенсії час роботи на посаді заступника керівника. Відписки, відписки і ще раз відписки... Заглянемо в законодавство. І що бачимо. Згідно з п. 2 Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій і виплати грошової допомоги в разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 р. № 1571, право на наукову пенсію мають особи, які обіймають посади, визначені п. 4 даного переліку. Цим пунктом установлено, що до стажу наукової роботи зараховується час роботи на державних підприємствах, у виробничих об’єднаннях, закладах охорони здоров’я, інших установах на посадах керівника (начальника, завідувача тощо). Посада заступника керівника цим переліком не передбачена. Тож і виходить, що молодшого наукового співробітника включено до переліку, а заступника керівника — ні. Смішно? Але ж за концептуальними положеннями, покладеними в основу статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та, відповідно, постанови уряду від 22.11.01. №1571, посада заступника керівника структурного підрозділу державної установи, організації, основна діяльність якого згідно з положенням про цей підрозділ є науковою (науково-технічною) відповідно до умов, викладених у ст.1 даного закону, має бути внесена до Переліку посад науковців, ухваленого згаданою постановою уряду. То чому в нашому законодавстві має бути більше, ніж є насправді.
Як бачимо, проблема кадрів стала заручником державної політики в галузі науки.
