«У політиці», — уточнили учасники прес-конференції, що відбулася напередодні в УНІАН. Пік цього «затишшя», за спостереженнями політологів, ось уже багато років поспіль припадає на символічне число — 9 серпня. Не тільки тому, що це — день народження Президента України Леоніда Кучми. Вже традиційно так склалося, що на першу декаду серпня припадає вибір стратегій, планів, ідей, узгоджених дій, які ще кілька тижнів «утрушуватимуться та усушуватимуться» в «тіні», щоб прозвучати під час офіційних урочистостей на День незалежності. Політологи передбачають, що нинішня промова Леоніда Кучми на святі, над якою він працює, стане історичною, тому що глава держави остаточно визначиться щодо майбутньої політичної реформи, а отже — і президентських виборів.
Політичну реформу і вибори Президента не можна розглядати окремо, прозвучало на прес-конференції. Не варто загострювати увагу навколо майбутніх кандидатів на цей високий пост, яких сьогодні найчастіше називають: Ющенко, Мороз, Тігіпко, Янукович, Медведчук, Литвин, Симоненко, сам Кучма, бо сутність політичного моменту не в персоналіях. На думку політолога Володимира Полохала, реально в дію буде запущено ту технологію, яка забезпечить п’ять гарантій. Це гарантії для Леоніда Кучми і його сім’ї; для великого бізнесу та збереження олігархів; для Росії; для Заходу; для опозиційних сил. Ця технологія й матиме найбільші шанси на перемогу.
У цьому — сенс політичного життя. Які тут будуть комбінації, сьогодні важко сказати. І саме промова Президента, а можливо, й звернення до народу розставлять усі фігури на шаховій дошці.
На першому місці, звичайно, питання збереження статус-кво. Для цього можна погодитися на модель парламентсько-президентської республіки, піти на компроміс із комуністами і соціалістами та забезпечити 300 необхідних голосів у парламенті. Розрахунок складний, але очевидний. Верховна Рада перебуває під контролем президентської більшості і її дії легко спрогнозувати, тоді як дії майбутнього Президента, наділеного, за нинішніх умов, майже абсолютними повноваженнями, передбачити важко.
Отже, Президент перед вибором: чи зробити парламент гарантом статус-кво, чи залишити все так, як є, відмовившись від політичної реформи.
Якщо реформи не відбудуться, в опозиції єдиний порятунок: пропорційна система виборів до Верховної Ради, яка дає їй перспективу здобути більшість у парламенті.
На думку Володимира Полохала, все засвідчує, що «Наша Україна» не прагне до парламентської республіки, а її лідер Віктор Ющенко, який має великі шанси перемогти на президентських виборах, не хоче бути президентом з обмеженими повноваженнями.
Із ним готовий змагатися Віктор Янукович, який у політичному проекті третій і який уже сьогодні у рейтинговому опитуванні зрівнявся з Віктором Ющенком. Але суть цього змагання, вважає політолог, — не просто перемога на виборах, а здобуття президентської влади з усіма її нині чинними повноваженнями.
Одне слово, політологи вгадують... І часто, як висловлювався один із героїв «Весілля в Малиновці»: «Бац, бац — і мимо...».
