Як убого за пазухою

Тим часом голова фонду Михайло Чечетов висловив переконання, що завод остаточно перейде в приватні руки в жовтні-листопаді. Справді, враження таке, що урядовці вирішують долю не одного з найбільших вітчизняних велетів промисловості.

Щоб зрозуміти сутність того, що відбувається, нагадаймо, як продавали передостанній пакет акцій НЗФ. Оголосили формально конкурс, бо з’ясувалося, що претендент неформально один — консорціум «Придніпров’я» (структура, близька до «Інтерпайпу»). Для оцінки вартості цінних паперів запросили СП «Увекон», котре й ухвалило остаточний вердикт — 205 мільйонів гривень. І пішов пакет з молотка.

Промовиста деталь: фахівці концерну Glencore Іnternatіonal AG (Швейцарія), яких запідозрити в заангажованості надзвичайно складно, оцінили акції НЗФ щонайменше в 250 мільйонів гривень. Мало того, «Приватбанк» пропонував за той самий пакет уже 540 мільйонів гривень. Фонд держмайна від принадливої пропозиції гордовито відмовився. І водночас позбавив бюджет можливості одержати 335 мільйонів гривень.

Чому так різко зросли ставки? Адже бажаючих переплачувати — та ще серед банкірів — навряд чи знайдеш. З тієї простої причини, що переможець додатково одержував в управління ще 25 відсоків акцій, котрі залишалися у держвласності (саме цей пакет нині так спішно ФДМУ має намір, перепрошую, але іншого слова не доберу, прилаштувати), а також першочергове право їх викупу. Зрозуміло, у разі продажу. Котрий міг відбутися і за кілька років.

Можна без перебільшення сказати: фондовий ринок завмер в очікуванні. По-перше, цінні папери продають достроково, по-друге, створюють прецедент, який на багато років визначить правила гри в разі роздержавлення таких великих та інвестиційно привабливих об’єктів. Як будуть розвиватися події? Це питання цікавить усіх.

Безперечно, об’єктивним було б провести конкурс. На рівних, про що так піклується, принаймні на словах, Михайло Чечетов, для всіх умовах. Переможцем за такої ситуації стає той, хто готовий викласти більшу суму. Однак на це розраховувати не доводиться. Адже не випадково в умовах попереднього «конкурсу» забили той самий рядок про «першочергове право викупу» того, що залишається в руках держави і нині виставляється на продаж. Тож інтрига полягає вже в іншому — за ЯКУ СУМУ оцінять акції без щонайменшої конкуренції?

Пригадую, збиваючи хвилю слушної критики, пов’язану зі стійким прагненням фонду віддати Нікопольський феросплавний у конкретні руки, його голова заявив, що загалом вартість державної частки може сягнути 500 мільйонів гривень. І палко запевняв: ціна останнього блокуючого пакета в майбутньому зросте за рахунок капіталізації, і держава згодом одержить значно більшу суму від його реалізації.

Сьогодні можна констатувати: принаймні в одному голова ФДМУ вже помилився. Обіцяної капіталізації не настало. З тієї простої причини, що «майбутнє» для акцій стиснулося до півтора місяця (передостанній пакет було передано «Придніпров’ю» у червні). Однак залишається названа загальна сума — 500 мільйонів гривень. Якщо від неї відняти 205 уже сплачених мільйонів, виходить оприлюднена Чечетовим прогнозна вартість 25 відсотків цінних паперів, що їх нині виставляють на продаж, — 295 мільйонів доларів. Цікаво, яку цифру назве незалежний оцінювач (і наскільки він буде незалежний?)? Більшу чи меншу? Чекати залишилося недовго.

Хоча питання здається більше риторичним. Бо є всі підстави припускати: колишні гучні заяви голови фонду — не більш, ніж димова завіса, яка свою функцію вже виконала. У будь-якому разі, законна буде та сума, яку назве офіційно призначений оцінювач.

Виявиться він «кишеньковим» — і піде найбільше підприємство, яке, до речі, посідає монопольне місце в країні з випуску силікомарганцю і вуглецевого електроферомарганцю, в підсумку за безцінь. І це стане сигналом для решти гравців фондового ринку: навіщо платити реальну ціну, якщо можна, знайшовши високих покровителів із «Придніпров’я», істотно заощадити?

Звісно, у будь-якому разі держава програє (нагадаю: 540 мільйонів «Приватбанк» пропонував за один, а не два пакети акцій). Адже і від рахунку залежить чимало. Буде він «гідний» або розгромний?! Зокрема — для Нікопольського феросплавного. І загалом — для приватизації.