Відновлення економічного зростання можливе в другій половині 2014 року

 Реальний стан економіки дає деякі підстави для зваженого оптимізму на 2015—2016 роки — про це під час години запитань до уряду, присвяченій обговоренню економічного стану держави, сказав міністр економічного розвитку та торгівлі Павло Шеремета. «Щодо 2014 року, зважаючи на розбалансовану макросистему, низький рівень конкурентоспроможності економіки, зниження національних рейтингів, відплив капіталу за кордон, критично низькі валютні резерви на тлі посилення девальваційних очікувань, тінізацію економіки, такого оптимізму, на жаль, немає», — сказав він. Водночас міністр додав, що стабілізуючим чинником виступатиме кредит від Міжнародного валютного фонду.

П. Шеремета також зазначив, що в першому кварталі 2014 року очікується зменшення промислового виробництва на 5%, будівництва — на 6,4%, експорту — на 7,4%. У 2014 році, за оптимістичними прогнозами, очікується зниження ВВП на 3% та серйозне зростання цін на споживчому ринку. «Внаслідок цих проблем та інших негативних чинників зростання економіки може розпочатися в кінці цього року або на початку наступного, але за умови реалізації дисциплінованих, структурних, фундаментальних реформ», — наголосив міністр.

Говорячи про експорт до Євросоюзу, П. Шеремета зазначив, що відкриття європейських ринків не означає автоматичного зростання ВВП, доходів українських підприємств, бо ці ринки ще потрібно завоювати. Що стосується торговельної співпраці з Росією, то зараз контакти уряду не досить інтенсивні, оскільки у російської сторони є проблеми з визнанням українського уряду.

Міністр фінансів Олександр Шлапак нагадав, що перші два місяці роботи міністерство займалося відновленням керованості системи державних фінансів. «Реальний фіскальний розрив системи державних фінансів у 2014 році виявився у чотири рази більшим за офіційний передбачений дефіцит бюджету. Надута дохідна база за рахунок намальованої макроконструкції призвела до того, що маємо на сьогодні переплату податків на 37 мільярдів гривень, неповернутого ПДВ більш як на 20 мільярдів. На єдиному казначейському рахунку — нуль. Водночас зобов’язань на 80 мільярдів гривень. Ми «з’їли» 33 мільярди гривень спеціального фонду, 29 мільярдів місцевих бюджетів, 10 мільярдів соціальних фондів», — сказав він. Крім того, держбюджет вимушений покривати квазідефіцити інших державних структур.

Міністр повідомив, що уряд встиг за цей час здійснити три термінові кроки: вирівняти бюджетну ситуацію, почати пошук ресурсу для збалансування системи до кінця року та зробив перші, але ефективні кроки щодо відновлення економічного зростання в другій половині 2014-го — на початку 2015 року. За його словами, зростання ВВП у 2015 році прогнозується на рівні 1,7%.

Відповідаючи на запитання щодо валютного курсу, О. Шлапак зауважив, що завдання уряду створити безпечний рівень валютної ліквідності. «Для цього ми ведемо активну роботу із залучення валютних ресурсів, бо до кінця року нам необхідно виплатити ще близько 9 млрд. дол. США. Наше завдання запозичити ці кошти на зовнішніх ринках, щоб не чинити тиск на валютні резерви Нацбанку. І ми це зробимо», — пообіцяв він. У свою чергу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що уряд почав наводити порядок на митницях, що одразу збільшило доходи бюджету.

Прем’єр також повідомив, що уряд працює над скороченням податків та закликав депутатів долучитися до цього процесу: «Давайте активно, із залученням всіх ділових кіл, всіх фракцій писати новий Податковий кодекс».

Прокоментував глава уряду і підписані у Женеві домовленості. Щоправда, висловив сумнів, що Росія їх дотримається. «Ми не маємо жодних надмірних очікувань з приводу даної заяви. Росія змушена була її підписати та засудити екстремізм, який фактично підтримується Російською Федерацією», — сказав він та додав, що робота із децентралізації державної влади жодним чином не стосується перемовин чи то у форматі чотирьох, чи то вимог Росії. «Це вимога українського народу — децентралізувати владу, передати повноваження територіальним громадам і регіонам, змінити Податковий, Бюджетний кодекси і наповнити регіони додатковим фінансовим ресурсом», — наголосив прем’єр.

Тим часом зранку тривала нарада керівників фракцій, під час якої депутати намагалися домовитися щодо ухвалення меморандуму порозуміння. Однак досягти компромісу так і не вдалося, повідомив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. «Консультації тривали з дев’ятої години ранку. Коаліція депутатських груп і фракцій запропонувала всім фракціям підтримати і проголосувати у парламенті меморандум порозуміння, скерований на мирне врегулювання тих проблем, які загрожують нашій країні. Ми внесли пропозиції, але наші колеги з опозиції їх поки що не підтримали. Тому за дорученням керівників депутатських груп і фракцій коаліції з таким зверненням до українського народу звернуться Голова Верховної Ради, в. о. Президента та Прем’єр-міністр України. Переконаний, всі громадяни, у т. ч., які живуть на Сході держави, мають підтримати цю позицію», — сказав О. Турчинов.

Парламентарії домовились, що в середу, 23 квітня, збереться погоджувальна рада, а в четвер відбудеться пленарне засідання.

Із днем народження цього дня вітали народного депутата Олександра Бобкова.

А зранку народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять Петра Степанова, народного депутата другого скликання, заслуженого машинобудівника України, який пішов із життя на 77-му році.