Ухвалено закон про Суспільне телебачення

На початку засідання Голова Верховної Ради Олександр Турчинов зазначив, що, на жаль, дуже важко йде робота, тому що постійно відбуваються консультації стосовно врегулювання ситуації на Сході України. «Саме навколо цієї теми фактично дві з половиною години відбувалася нарада у Голови Верховної Ради. Ми близько підійшли до формату прийняття меморандуму та відповідних законів, але, на превеликий жаль, ще не досягли тієї точки консенсусу, коли рішення набуває реального змісту», — сказав він та висловив сподівання, що найближчим часом таки вдасться вийти на формат, який забезпечує консолідацію громадян України та об’єднання всіх наших зусиль довкола єдиної неподільної демократичної України.

Перейшовши до розгляду законопроектів, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до статті 1 Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо поширення права на отримання житла для військовослужбовців, працівників Збройних Сил та Міністерства внутрішніх справ України).

Його автор, народний депутат Сергій Міщенко, пояснив необхідність надання таких прав працівникам МВС та військовослужбовцям Збройних Сил тим, що чимало з них проживають у гуртожитках уже по вісім-десять років і не мають власного житла, а на законодавчому рівні надання їм таких прав не передбачено.

У цілому було ухвалено проект закону про Суспільне телебачення і радіомовлення України. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, у законопроекті чітко прописане його фінансування з держбюджету, тож «це чітка державна гарантія, що цей канал працюватиме на українську державу, на українську традицію, на національні меншини, на все те, чого не роблять комерційні канали». Крім того, на Суспільному телебаченні буде втричі скорочено рекламу та заборонено рекламу алкоголю і тютюну. «Давайте зробимо цей старт сьогодні і спільно будемо робити українське Суспільне телебачення, бо якщо ми його не підтримаємо, то пропаде десятилітня праця над цим документом», — сказав голова комітету.

А от законопроект про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації підтримали тільки 204 народні депутати за необхідних 226.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, представляючи цей документ, зазначив, що члени робочої групи з підготовки законопроекту пішли на компроміс, щоб перехідний період був еволюційний та спокійний. Однак ці аргументи більшість народних депутатів не переконали.

Зокрема, представник «Свободи» Ігор Мірошниченко, аргументуючи, чому фракція не голосувала, зазначив, що якщо підтримати пропозицію про приватизацію усіх ЗМІ, то буде знищено останні українські острівці серед ЗМІ. «Віддати у приватні руки всі засоби масової інформації, щоб ті політичні сили і ті громадські діячі, які не мають коштів, не могли висловити свою точку зору, ми не можемо», — сказав І. Мірошниченко.

Після невдалого голосування М. Томенко запропонував відправити цей законопроект на повторне друге читання, однак і цю пропозицію підтримали лише 197 парламентаріїв.

Розглянувши проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини з пропозиціями Президента України, Верховна Рада підтримала пропозицію про направлення документа на доопрацювання.

Під час обговорення народний депутат Сергій Міщенко, котрий чи не найактивніше порушує цю тему, зазначив, що таким чином близьким родичам не потрібно буде проводити оцінку спадщини. «Сьогодні син змушений іти до оцінщика, щоб він оцінив батькову хату і платити за це тисячі гривень. Але навіщо дітям оцінювати батькову хату, у якій вони будуть далі жити», — запитав він.

Свободівець Олег Панькевич при цьому зазначив, що часто нотаріусам та оцінщикам треба заплатити навіть більше, ніж коштує успадковане майно.

Після обговорення глава парламенту вніс пропозицію про направлення цього законопроекту до комітету на доопрацювання, оскільки Міністерство юстиції пропонує внести до нього деякі зміни. Адже Верховна Рада має тільки два варіанти розгляду зауважень Президента: або їхнє повне схвалення, або, якщо хоча б одна пропозиція Президента не приймається, для подолання вето потрібно 300 голосів. Верховна Рада погодилася з цією пропозицією, проголосувавши при цьому за скорочену процедуру підготовки законопроекту, щоб уже через два тижні документ можна було ухвалити в цілому.