Убивство 25-річного бомжа на вінницькому міському сміттєзвалищі стало ще одним приводом для розмови про екологічну міну уповільненої дії, закладену неподалік від міста над Бугом.
Денний заробіток на сміттєзвалищі — від 20 до 50 гривень
Уже на під’їзді до «бази», так називають сміттєзвалище, за кілометр-півтора, «аромати» стають такими сильними, що починає нудити. Тим часом навколо величезних куп сміття — щоденно з міста вивозиться приблизно 50 тонн побутових відходів — метушаться люди. Як пояснили охоронці, контингент «бази» ділиться на дві категорії: декілька завсідників (вони навіть мешкають тут у своїй халупі, спорудженій на самісінькому сміттєзвалищі), решта — ті, хто приходить заробити копійку або назбирати відходів для худоби. У той день ми нарахували 50 осіб, серед яких було п’ятеро дітей.
Як тільки під’їздить автомобіль (сміттєвози протягом дня здійснюють приблизно сто рейсів), його одразу обступають шукачі «добра». Роблять це так активно (конкуренція!), що водії постійно побоюються, аби хтось з них раптом не опинився під колесами, чи не був присипаний сміттям. Один поперед одного вихоплюють відходи, серед яких найбільший попит мають макулатура, скло, пластикові пляшки і навіть металеві баночки з-під пива та поліетиленові пакети. Все це складують у великі мішки. Вони, як і 500-кілограмові ваги, знаходяться при в’їзді на сміттєзвалище.
Наприкінці дня тут з’являються «оптовики» — покупці надбаного «добра». І починаються торги. Про заробітки спершу ніхто не хотів розповсюджуватися. Але коли зрозуміли, що шила в мішку не сховати, бо на горизонті з’явився перший «оптовик» на мікроавтобусі, назвали цифри: від 20 до 50 гривень можна покласти в кишеню —залежно від того, дали в місті зарплату чи ні. Найкращі заробітки, звичайно, бувають після великих свят.
Розраховуються за придбане «добро» не завжди грішми. У «оптовиків» завжди є щось випити — це той товар, який має чималий попит.
Саме після однієї з пиятик у «сталкерів» почалися розборки. Одні кажуть, що бійка виникла, бо не могли поділити територію сміттєзвалища, інші стверджують, що молодші хлопці хотіли показати свою силу перед дамою, яка була в їхній компанії. Словом, два 17-літніх і один 15-літній накинулися на 25-річного завсідника —він навіть взимку мешкав тут у своїй халупі. Спершу били кулаками, потім палицями, загнали в канаву з фільтратами (агресивними дренажними водами), де він ледве не втопився. Діставши його звідти, закривавленого, викупали в діжці з водою для миття пляшок, а тоді непритомного поклали на матрац, продовживши чаркування. На ранок побитий помер. Судмедекспертиза констатувала черепно-мозкову травму. За цим фактом порушено кримінальну справу.
Двох винуватців міліція затримала одразу. Ще один, який утік, попався правоохоронцям через день. Під час відпрацювання сміттєзвалища затримали також людину, що перебувала в розшуку за скоєння крадіжки.
Вбитий чоловік не мав сім’ї, його поховав рідний дядько. До речі, саме він намагався одного разу витягти племінника із сміття. Забрав його до себе, надав людського вигляду — купив одяг, дав грошей, щоб підстригся, поголився, навіть допоміг з роботою. Але «база», як магніт, манила до себе знову...
Екологи втомилися
Міський полігон твердих побутових відходів уже два рази закривали: спільні рішення екологів і санітарної служби датовані 1994 і 1998 роками. Річ у тім, що сміттєзвалище, котре розташоване на місці колишнього піщаного кар’єру поблизу села Мала Стадниця, згідно з проектом мало прийняти не більш як 550 тисяч кубічних метрів відходів. Нині, за підрахунками спеціалістів, цифра перевищила п’ять мільйонів (!) кубічних метрів. Крім відходів, накопичилася велика кількість агресивних дренажних вод.
— Саме фільтрати найбільше нас непокоять, — пояснює начальник обласного управління екологічної безпеки й охорони навколишнього середовища Олена Яворська. —Адже є ймовірність проникнення їх у грунтові води. А поруч — низка сіл. Неподалік протікає річка Десенка, що є притокою Південного Бугу. Не треба забувати, що саме з цієї річки місто п’є воду.
Питання про закриття полігона й відведення місця для нового дамокловим мечем зависло над міською владою. Однак змінюються керівники міста, а меч висить. Про можливість екологічної біди неодноразово йшлося також на різного рівня нарадах — комісій екологічної безпеки, з надзвичайних ситуацій і техногенних катастроф, депутатських зібраннях. Зрештою, втручалася прокуратура, за цим фактом було порушено кримінальну справу. Однак навіть правоохоронці відступили. В управлінні екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища є відповідь з прокуратури, в котрій недвозначно сказано: враховуючи відсутність нового сміттєзвалища, продовження експлуатації діючого слід вважати менш небезпечним чинником, ніж позбавити місто можливості вивозити сміття.
Два попередні міські голови намагалися розв’язати вузол сміттєвих проблем шляхом спорудження в місті сміттєпереробного заводу. На жаль, це їм так і не вдалося. Болюче для міста питання, як естафетна паличка, перейшло до нинішньої міської влади. Схоже, саме їй доведеться вдатися до кардинальних заходів, бо подальше зволікання (в 2004-му виповниться 10 років з часу закриття полігона), за твердженнями екологів, які вже втомилися бити на сполох, може обернутися великою бідою. А починати варто, як радять спеціалісти, з малого — дезінфекції автомобілів, які повертаються із сміттєзвалища до міста. Надворі літо, тому це питання, на думку санітарної служби, особливо на часі. На це, сподіваємося, комбінат комунальних підприємств може знайти кошти...
Вінниця.
