За період третьої сесії Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони посів четверте місце за кількістю проведених законів. У цілому схвалено 19 законів, дві парламентські постанови, проведено 12 засідань, серед яких два виїзні, чотири «круглі столи», парламентські слухання. Багато питань, які проходили через цей комітет, мали яскраве політичне забарвлення, а отже, і значний міжнародний резонанс. Досить згадати лише історію з направленням українських миротворців до Кувейту та Іраку. Про роботу комітету розповідає його голова Георгій КРЮЧКОВ:
— Комітет практично завершив приведення у відповідність із Конституцією законодавства у сфері національної безпеки та оборони. 
Прийнято п’ять базових законів — про основи державної політики національної безпеки України, про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави, про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, щодо нерозповсюдження зброї масового ураження, про боротьбу з тероризмом, про Державну прикордонну службу. Ці закони супроводжувалися внесенням змін до чинного законодавства.
Закон про основи національної безпеки України визначає національні інтереси України, а також загрози безпеці нашої держави, напрями та організацію роботи із захисту національних інтересів тощо. Особливістю цього документа на відміну від попередніх є те, що перелік загроз враховує сучасну ситуацію у світі та в Україні. Сьогодні не можемо сказати, що якась держава чи група держав загрожує безпеці України. Але є великі міжнародні загрози — тероризм, поширення зброї масового ураження. Набагато зросла небезпека всередині держави — бідність, розшарування суспільства, зношеність основних виробничих фондів, становище у виробничій сфері, корупція. Скажімо, ситуація у Суходольску — яскравий приклад внутрішньої загрози. Такі ситуації нині можуть виникнути будь-де. Це стосується і Збройних сил, якщо їх не поповнити технікою нового покоління (бо нині українська армія оснащена здебільшого озброєнням і технікою третього покоління, тоді як НАТО і США — четвертого-п’ятого покоління).
Сказати, що у нас досі взагалі не було жодного цивільного контролю над Збройними силами, невірно. Коли парламент затверджує військовий бюджет чи заслуховує доповідь про його виконання, схвалює чи не схвалює рішення про направлення військових підрозділів до інших держав, це також цивільний контроль. До того ж, хіба раніше в Україні так широко висвітлювалася діяльність армії у ЗМІ? Новий закон чітко визначає обов’язки військових структур та їхніх керівників надавати можливість знайомитися з усіма сферами діяльності воєнних організацій, крім тих, що становлять державну таємницю.
Величезний резонанс викликало і прийняття змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони державної таємниці. У цю справу вже навіть втрутилися деякі міжнародні структури, а низка народних депутатів звернулася до Президента. Але тривогу, на мій погляд, перебільшено. Можливо, у законі деякі моменти і треба виправити, але в цілому це нормальний документ. Держава повинна оберігати свої секрети. Жодних перешкод для діяльності журналістів він не створює.
Неоднозначну реакцію викликало і прийняття закону про боротьбу з тероризмом. Дехто навіть казав, що його взагалі не треба було приймати, бо в Україні тероризму, на щастя, немає. Але хіба треба чекати, доки гряне грім? Закон передбачає, як діяти в ситуаціях у разі вчинення терактів, хто в таких випадках має брати на себе відповідальність за прийняті рішення.
У комітету досить широкі міжнародні зв’язки —делегація народних депутатів побувала у Словаччині, відбулося багато зустрічей і в Києві, зокрема, з усіма військовими аташе акредитованих в Україні посольств, делегаціями Міноборони Великої Британії та Угорщини, представниками ОБСЄ, НАТО та ін.
На наступній сесії необхідно прийняти закон про органи державної безпеки, бо це єдина структура, яка поки що не піддалася реформуванню після прийняття Конституції України. Законом також має бути визначено чисельність і структуру СБУ. Залишаються на порядку денному і закони про соціальний захист військовослужбовців. Чекаємо від Президента та уряду і законопроектів щодо нової структури та чисельності Збройних сил України відповідно до процесу їх реформування.
Записала Юліана ШЕВЧУК.