Миколу Штукіна я перехопив на порозі робочого кабінету.
— Даруйте, але я поспішаю в Лебединський район.
Утім, міг би й не вибачатися, бо відомо, яка нині пора. Нема коли відсижуватися в кабінеті начальнику обласного управління агропромислового комплексу. Відколи в області розпочалася косовиця ранніх зернових, і він, і його підлеглі майже безвиїзно живуть у районах та господарствах.
Цьогорічної весни хліборобам довелося пересівати понад 70 відсотків площ, зайнятих під озимими. Засівали буряками, ярими, соняшником, кукурудзою. І ось тепер настав іспит важкими жнивами.
— У таких випадках селянин клин клином вибиває, —зауважує Микола Штукін. — Щоб зменшити втрати зерна, у нас немає іншого виходу, як зібрати ранні зернові за два тижні. Завдання хоча й напружене (торік Сумщина жнивувала більш як місяць. — Прим. авт.), але воно нам під силу. Сьогодні у загінках щодня жнивує небувала для Сумщини кількість комбайнів — 1600 своїх і близько 200 залучених.
Найуспішніше жнивують у Сумському і Білопільському районах, де хліб обмолочено майже на половині площ. Водночас, як і в минулі роки, обидва ці райони залишаються і рекордсменами з врожайності. У Сумському, приміром, пшениця на круг з гектара дає по 20, жито — 30, горох — 29,6 центнера. До речі, в області врожайність також вища за очікувану. Сумчани плекають надію зібрати цього року не 850 чи 900 тисяч, як планувалося, а не менш як один мільйон тонн зерна.
— Проблеми нікуди не поділися. Найактуальнішою як була, так і залишилася зношена техніка, передусім зернозбиральна. Так, із наявних в області 1,6 тисячі комбайнів 90 відсотків хоч зараз можна списувати, оскільки вони уже десятки разів латані-перелатані. Однак їх не списують, бо нема коштів на придбання нових. Саме через таку техніку не можуть набрати розмірених жнивних темпів господарства деяких районів області, у тому числі Лебединського, Краснопільського, Буринського. Ще рік-два якось віджнивуємо, а далі що: коси брати?
Немає сумніву, що область упорається з поставленим завданням і забезпечить себе зерном до наступного врожаю. І продовольчим, і фуражним. Але які сюрпризи піднесе наступна «битва за врожай»?
Сумська область.
А тим часом
Першу партію зерна із Казахстану в обсязі 30 тисяч тонн відправлено на Донеччину. Як повідомив заступник голови обласної держадміністрації Кім Берестовий, укладено попередні контракти на закупівлю за кордоном ще 335 тисяч тонн продовольчої пшениці. Крім середньоазіатського зерна, до регіону може надійти і російське — переговори про його поставки ведуться спільно із Донецькою товарною біржею.
Індустріальна область завжди закуповувала хліб, у тому числі за кордоном. Однак торік місцева влада уперше заявила про те, що завдяки збільшенню площ під зерновими селяни забезпечать потреби регіону власними силами. Цього року, за прогнозами керівників обласної держадміністрації, буде зібрано близько одного мільйона тонн зерна — вдвічі менше, ніж торік. Тож програму «Зерно Донеччини-2003» виконано не буде.
А ось крупів місцевого виробництва має вистачити —передбачається, що їх буде вироблено 65 тисяч тонн, повідомляє наш власний кореспондент Ліна КУЩ.
