Цього запитання уряд не чує

«Голос України» продовжує знайомити читачів з керівниками парламентських комітетів. Про свою політичну діяльність, проблеми в галузі спорту, туризму, оздоровленні дітей та їх вирішення розповів голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур ПАЛАТНИЙ (на знімку).

— Яким був ваш шлях у політику?
— Свою політичну діяльність розпочав на рівні Київської області, де за результатами місцевих виборів 2010 року партія «УДАР» здобула досить високий результат. Ми отримали фракцію у Київській обласній раді, яку я очолював протягом 2010—2012 років. У 2012 році балотувався за списком «УДАРу» до Верховної Ради, був обраний народним депутатом і головою парламентського Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
— Чому обрали партію «УДАР»?
—Бо діяльність нашої політичної сили базується на фундаментальних європейських цінностях — верховенстві права, повазі до закону, дотриманні прав і свобод, конкурентній демократії. Сьогодні ці речі можуть стати об’єднавчою основою стабільності та розвитку українського суспільства. А ще ми — партія реформ і від самого початку виступаємо за всебічне проведення позитивних змін у державі та пропонуємо конкретні проекти рішень у цьому напрямі.
— Які основні завдання комітету на період цієї сесії парламенту?
— Після набуття чинності низки законів, прийнятих наприкінці минулого року, істотно загострились проблеми у сферах фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей. Тому комітет зобов’язаний вжити всіх можливих заходів для забезпечення належного функціонування цих галузей. Важливим завданням є вдосконалення системи забезпечення прав дітей в умовах збройного конфлікту та воєнних дій. У зв’язку з цим у низці випадків неможливий доступ до інформації батьків вимушено переселеної дитини, гальмуються прийняття рішень з постійного влаштування неповнолітніх. Необхідно визначити чіткий, узгоджений алгоритм дій органів державної влади та їх відповідальність за виконання завдань, які стосуються захисту прав дітей, сімей з дітьми, котрі опинилися в складних життєвих обставинах.
Крім того, треба вирішити питання збереження житлових та інших майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Через відсутність скоординованої роботи регіональні програми, спрямовані на вирішення цих питань, не виконуються. Порушуються вимоги статті 46 Житлового кодексу щодо своєчасного взяття таких підлітків на квартирний облік. Повільно впроваджуються заходи, що стосуються забезпечення випускників шкіл-інтернатів соціальними гуртожитками.
— У зв’язку з бюджетною децентралізацією дитячі спортивні школи в регіонах переходять на баланс місцевих бюджетів, що може призвести до їх закриття, бо на місцях грошей на це немає. Схожа ситуація із закладами оздоровлення та відпочинку. Що робить комітет для розв’язання цієї проблеми?
— Комітет приділив велику увагу розв’язанню проблем фінансування значної частини ДЮСШ, а також скасування пільг на землю для спортивних об’єктів. З початку цього року спортивні школи втратили фінансування у розмірі близько 200 мільйонів гривень, які раніше отримували від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Згідно з новим законодавством ДЮСШ переходять на утримання місцевих бюджетів, доходи яких істотно зменшились. Тому значна частина органів місцевого самоврядування не має можливості додатково фінансувати спортивні школи.
Комітет також вважає помилковим запровадження плати за навчання у ДЮСШ, адже більшість батьків не можуть сплачувати за це. Тож отримаємо суттєвий відтік дітей зі спортивних шкіл. Треба враховувати, що майже всі учні вже сьогодні самостійно купують спортивну форму й екіпіровку та сплачують виїзди на змагання. Крім того, досі відсутній механізм сплати коштів, не визначено розмір оплати  залежно від виду спорту.
Комітету разом з Міністерством молоді та спорту, спортивною громадськістю вдалося домогтися виділення місцевим кошторисам субвенції з Державного бюджету у сумі 100 мільйонів гривень на часткове фінансування ДЮСШ, які до цього року отримували підтримку з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
На жаль, ще в гіршому стані опинилася сфера оздоровлення та відпочинку дітей. Втрачено фінансування цієї галузі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що у попередні роки становило 350—380 мільйонів гривень. У держбюджеті на оздоровлення та відпочинок неповнолітніх передбачено приблизно на 200 млн. грн. менше порівняно з минулими роками.
Ще одна проблема — це скасування норми Податкового кодексу про звільнення дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, спортивних організацій і установ від сплати за землю, а також запровадження для них податку на об’єкти нежитлової нерухомості.
За даними Міністерства соціальної політики,  цього року заплановано охопити оздоровленням та відпочинком на 700 тисяч дітей менше, ніж торік. Тож сьогодні руйнується соціальна функція цієї сфери, що, в свою чергу, призведе до істотного збільшення підліткової злочинності, погіршення здоров’я неповнолітніх.
Комітет звернувся до Кабінету Міністрів із пропозицією під час внесення змін до держбюджету запровадити субвенцію місцевим кошторисам у сумі 350 млн. грн. на часткове фінансування оздоровлення та відпочинку дітей. Утім це питання не було вирішено, проте комітет тримає його на контролі та наполягатиме на запровадженні зазначеної субвенції.
Також членами комітету на розгляд Верховної Ради внесені законопроект про підтримку дитячо-юнацького спорту і фізичне виховання дітей та зміни до Податкового кодексу щодо забезпечення стабільного розвитку сфери фізичної культури і спорту.
Першим документом пропонується відновити посади фахівців з фізичної культури у дошкільних та інших навчальних закладах, збільшити мінімальну кількість уроків фізкультури. Крім того, пропонується скасувати норми щодо запровадження сплати за навчання дітей у ДЮСШ.
Другий законопроект звільняє від сплати за землю дитячі санаторно-курортні, оздоровчі, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, установи культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Також згідно з документом ці пільги отримають підприємства та організації, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для підготовки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України.
— Чи вдалося під час перегляду держбюджету передбачити кошти для надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та малозабезпеченим громадянам на будівництво і придбання житла?
— З минулого року фактично не працює Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013—2017 роки, бо на її фінансування немає грошей. Попри численні звернення комітету до Кабінету Міністрів, на поточний рік з держбюджету асигнувань на молодіжне житлове кредитування не передбачено. Це сталося вперше з 1998 року.
Це питання постає дедалі гостріше. На сьогодні понад мільйон громадян не забезпечені квартирами. На тлі економічної кризи, складної ситуації на сході, масових звільнень з роботи молоді нічого не залишається, як виїжджати з країни назавжди.
Нещодавно в комітеті відбулися слухання з цього питання, де переважна більшість учасників висловилася за відновлення фінансування програми пільгового кредитування молоді на придбання житла в розмірі 200 млн. грн. Але й цього разу в уряді нас не почули.
Вважаю, що позитивне розв’язання цієї проблеми сприяло б поліпшенню соціально-побутових умов молодих сімей, демографічній ситуації в Україні та стало б, безумовно, одним із чинників довіри громадян до влади.
— Розкажіть, будь ласка, про напрацювання з розвитку туристичної галузі?
— Насамперед треба зазначити, що немає політичної волі керівництва держави для економічного розвитку цієї галузі. За роки незалежності дев’ять разів відповідний орган виконавчої влади реорганізовувався. По суті, це зводилось до того, що він займався тільки прийманням та передачею справ. Цю проблему потрібно вирішувати на державному рівні, адже без її розв’язання буде досить важко конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і навіть у боротьбі за українського споживача.
Комітет бере активну участь у вирішенні цих питань, зокрема у напрацюванні змін до Державного бюджету, Податкового кодексу та законопроектів, що стосуються розвитку туристичної галузі. Також комітет проводить виїзні засідання, круглі столи за участю органів місцевого самоврядування, представників туристичних компаній, санаторно-курортних закладів. За підсумками одного з них ухвалили рішення створити при комітеті експертну раду з питань туризму і курортів, що опікуватиметься розробкою нормативно-правових актів із розвитку цієї галузі.
— Яку альтернативу Криму може запропонувати вітчизняний туризм?
— Крим — це, безумовно, втрата, але тимчасова. Водночас треба ширше використовувати масштабність міст і населених пунктів Азовського та Чорного морів, які, крім оздоровчого чинника, мають унікальні лікувальні можливості. Також треба облаштовувати наші мальовничі річки Дніпро, Дунай, Дністер, Десну та озера. А Західна Україна: Прикарпаття, Закарпаття, Тернопільщина, Львівщина вже всьому світу довели, що в Україну треба їхати, адже це одне з найкращих і мальовничих місць. Тому реальна альтернатива Криму існує, потрібно лише створити необхідну матеріально-технічну базу, забезпечити транспортні зв’язки і провести відповідні маркетингові дії.
— Найбільше досягнення комітету з часу вашого головування?
— До найбільших досягнень комітету відношу відновлення та збереження Міністерства молоді та спорту. Раніше це була Державна служба молоді та спорту, яку за нашими наполяганнями реорганізували в міністерство. А наприкінці 2014 року існування профільного відомства взагалі було поставлене під загрозу. Його хотіли ліквідувати.
Також треба зазначити, що члени комітету сповідують принцип професіоналізму під час прийняття рішень, а не політичних баталій. У нас присутній конструктивний діалог. Це дає можливість ухвалювати необхідні законодавчі акти та лобіювати інтереси молодих сімей і представників спортивної сфери.
— Чи продовжуєте викладати в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди?
— У цьому університеті я здобув вищу освіту, а згодом тривалий час працював доцентом кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму. Проте після обрання народним депутатом повністю зосередився на політичній діяльності і сьогодні викладацькою роботою вже не займаюся.
Водночас у Переяславі-Хмельницькому постійно проводжу депутатські прийоми, спілкуюся з людьми, в тому числі зі студентами та педагогічним колективом університету. У нас дружні стосунки, тому намагаюся допомагати цьому навчальному закладу.

Інтерв’ю вів Сергій МЕЛЬНИК.

З ДОСЬЄ

У 1994 році Артур Палатний закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Отримав кваліфікацію вчителя фізкультури. Після чого вступив до аспірантури Національного університету фізичного виховання і спорту України, захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт». З 2010 по 2012 рік — голова фракції «УДАР Віталія Кличка» в Київській обласній раді. До парламенту пройшов по списку партії «УДАР» у 2012 році. Нині Артур Палатний — народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка». Також очолює Комітет Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму і обіймає посаду віце-президента київської Федерації боксу.