Група авторів завершує роботу над створенням монументальної праці з історії національного пантеону «Козацькі могили» під Берестечком. Про нову книжку розповідає один з її авторів, відомий волинський історик-архівіст Володимир РОЖКО.
— Володимире Євтуховичу, як виникла ідея створення такого колективного твору про минувшину і сучасність козацького пантеону під Берестечком?
— У 1992 році в США в місті Клівленді було створено україно-американський комітет сприяння і захисту меморіалу «Козацькі могили». Його головою є професор Мирослав Лобур, активними діячами — федеральний суддя США Богдан Футей, професори Ярема Раковський, Юрій Кульчицький, Зенон Голубець, Юрій Оришкевич та інші. Представником комітету в Україні призначено мене. І починаючи з 1992-го комітет надає допомогу нашому найбільшому національному пантеону «Козацькі могили», що поблизу села Пляшева на Рівненщині. Зокрема, було передано місцевому музею комп’ютерної, офісної і відеофототехніки, історичної літератури, грошових дарунків на десятки тисяч доларів.
Торік ми зустрілися з Мирославом Лобурем, коли він приїжджав до Львова на День Незалежності. Тоді й обговорили питання видання великої монументальної праці, якої не було досі, про національний пантеон «Козацькі могили». Вирішили, що вона повинна бути колективна. Окрім мене, книжка матиме ще сім авторів. Серед них відомий збирач волинського фольклору та етнографії Олекса Ошуркевич, заслужений учитель України, колишня дисидентка Леся Ковальчук, кандидат історичних наук Володимир Пришляк, колишній директор музею у Пляшевій Павло Лотоцький. Автором розділу «Дух Берестечка в образотворчому і монументальному мистецтві» став кандидат мистецтвознавства зі Львова Олег Сидор. Окрім того, Віталій Лішній з Рівного укладає цілий кошик документів, починаючи з 1900 року й донині, які стосуються найцікавіших сторінок історії меморіалу. Ми маємо також помістити низку документів, які висвітлювали б історію його будівництва, а також руйнації в часи СРСР, відбудови і розвитку в роки незалежної України. Майже всі автори вже вивершили свої розділи, і найближчим часом ми віддамо їх до друку. Всі витрати з видавництва книжки бере на себе комітет.
— Який буде її обсяг?
— Приблизно 500—550 сторінок. Це велика монументальна праця, якої ще не мала Україна про Берестецьку битву, написана на нових джерелах, вільна від усіляких ідеологічних і цензурованих впливів.
— Автором якого розділу є ви самі?
— По-перше, я виступаю координатором усієї праці над книжкою. Окрім того, підготував другий розділ «Козацьку славу віків не змила течія» —це понад 75 книжкових сторінок, які відводилися кожному авторові. Адже мені дістався дуже важливий у хронологічному відношенні час: з 1651-го до 1965 року. Тобто від часу Берестецької битви до відкриття музею в Пляшевій. Ще маю написати передмову. Післямову підготує комітет у США. Книжка буде чудово ілюстрована, міститиме безліч карт, фотодокументів. До її появи залишилося зовсім мало часу і, сподіваюся, її належно оцінять усі, кому небайдуже славне минуле нашого народу.
